Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2018 року у справі №9901/761/18

УХВАЛА

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №9901/761/18

адміністративне провадження №П/9901/761/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом від 24.04.2018 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просить: зобов'язати ВРП перевірити і розглянути його заяву від
21.09.2017; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн; витребувати у відповідача оригінали звернень позивача та відповідей ВРП. Окрім того, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору та розглядати позов з його участю.

Окремо від адміністративного позову позивачем подано заяву, у якій останній посилається на помилкову, на його думку, відмову у відкритті провадження за цією позовною заявою Верховним Судом. Позивач вважає, що нема закону, який забороняє суддям Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду переглянути своє або колеги одноособове помилкове рішення, тому просить врахувати доводи і юридичні факти, наведені у позовній заяві з додатками до неї та відкрити провадження за позовною заявою від 24.04.2018.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не розглянуто заяву позивача про порушення законів України суддею Вищого адміністративного суду України Штульманом І.В. при розгляді касаційної скарги та повідомлення про усунення недоліків, що завдає позивачу додаткової моральної шкоди, яку останній оцінює в розмірі 50 000 грн.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору, на підтвердження заявленого клопотання надав довідку Драбовського районного військового комісаріату Черкаської області від 12.07.1967 № 592, в якій зазначено, що рядовий ОСОБА_2, перебуваючи на фронті Великої Вітчизняної війни, пропав безвісти в листопаді 1943 року.

З даною позовною заявою ОСОБА_1 звертається не вперше. Цей самий адміністративний позов поданий позивачем до Верховного Суду 24.04.2018 та
15.06.2018.

Ухвалами Верховного Суду від 04.06.2018,15.08.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до ВРП про зобов'язання перевірити і розглянути заяву, відшкодування моральної шкоди разом з доданими до неї документами повернуто особі, що її подала, у зв'язку з несплатою судового збору.

Судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2018 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до ВРП про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, визначено строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Отже, позивачу необхідно було надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом або подати належні докази в підтвердження його звільнення від сплати судового збору; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача (за його наявності) або номер і серію паспорта громадянина України.

Зазначена ухвала вручена позивачу 14.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0216606472920.

У межах відведеного в ухвалі суду про залишення адміністративного позову без руху строку, позивач надав повідомлення, у якому зазначив, що всі недоліки, які були визначені в ухвалах від 27.04.2018 у справі № 9901/537/18, від 18.06.2018 у справі 9901/630/18, ним усунуті у попередніх зверненнях до Касаційного адміністративного суду, доданими до цього адміністративного позову.

У заявленому повідомленні позивач посилається на додані до адміністративного позову додатки: заява від 08.05.2018 про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір"; заява від 31.05.2018 про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю змоги сплатити або відстрочити сплату до ухвалення судового рішення у справі № 9901/537/18; клопотання від 15.06.2018 про звільнення або відстрочення сплати судового збору; пояснення від 25.06.2018 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 9901/630/18; заява від 31.08.2018 щодо відкриття провадження у справі. Відтак, позивач просить суд якщо не звільнити від сплати судового збору, то зваживши на те, що пенсія позивача, яка являється єдиним джерелом до існування, є на рівні прожиткового мінімуму - відстрочити сплату до ухвалення рішення у даній справі.

Відповідно до статті 1 КАС України статті 1 КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Повноваження адміністративних судів щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати визначені статтею 133 КАС України, за змістом частини першої цієї статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Проаналізувавши надані ОСОБА_1 документи, додані до позовної заяви суд не вбачає передбачених законом підстав та умов для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати останнього до ухвалення рішення у даній справі.

Щодо повторного клопотання (повідомлення) позивача про відстрочення від сплати судового збору, то як і при першому зверненні до суду ОСОБА_1 не надав жодних доказів про його незадовільний майновий стан.

У підсумку, позивачем не надано документів, які б суд міг проаналізувати та встановити наявність/відсутність підстав для звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Крім того, на момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, інші недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуто, клопотання про продовження строку на виправлення недоліків в адміністративному позові до суду не надходило.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що ОСОБА_5 у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунув, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

За змістом частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі 9901/761/18 за його позовом до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, позовну заяву і додані до неї документи надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копію позовної заяви залишити в суді.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду..............

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду