Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2020 року у справі №280/2229/19

УХВАЛА

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 280/2229/19

адміністративне провадження № К/9901/21853/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., перевіривши касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

УСТАНОВИЛ:

28.08.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Згідно ж із частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) Пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Отже зміст наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній наведено, на думку скаржника, підстави для касаційного оскарження судового рішення - пункти 1 та 4 частини 4 статті 328 КАС України.

При цьому відповідач вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статей 52, 53, 54, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 257 Митного кодексу України, не врахувавши практику Верховного Суду у подібних відносинах, викладену в його постановах від 14.05.2019 у справі №804/16334/15, від 11.06.2019 у справі №804/7761/15; крім того суди встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Однак, відповідач не наводить в розумінні наведених приписів процесуального закону доводів щодо взаємозв'язку висновків Верховного Суду з даною справою в контексті різного правозастосування у подібних правовідносинах, а за змістом касаційної скарги інше застосування судами правових норм, порівняно із правозастосуванням, щодо якого Верховним Судом зроблені висновки у зазначених вище постановах, спричинено неправильною оцінкою доказів у справі.

Отже фактично доводи касаційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Дніпровської митниці Держмитслужби підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови повернути особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС. С. Пасічник