УХВАЛА

13 серпня 2021 року

Київ

справа №620/613/21

адміністративне провадження №К/9901/27927/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Берназюка Я. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року

у справі №620/613/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 620/1403/19 щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром;

- зобов'язати відповідача з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі розрахованого відповідно до нової довідки Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 квітня 2019 року № ФЧ51973 та з врахуванням встановлених законодавством України надбавок без обмеження максимального розміру пенсії;

- зобов'язати відповідача провести розрахунок заборгованості пенсії позивача з 01 січня 2018 року без її обмеження максимальним розміром відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року по справі № 620/1403/19.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, позов задоволено.

28 липня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №620/613/21.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору, а натомість просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі судом касаційної інстанції.

При розгляді вказаного клопотання суд враховує наступне.

Частиною 2 ст.132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може звільнити чи відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір"; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини пов'язані з відсутністю коштів призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Беручи до уваги обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що заявник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" з питання відстрочення сплати судового збору, а отже фактичний склад цієї справи не містить підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень для встановлення іншої, більш пізньої дати сплати судових витрат. Тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами касаційного розгляду справи.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом у 2021 році та заявив вимогу немайнового характеру

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 07 січня 2021 року "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1816,00 (200% * (2270,00 * 0,4) грн.

Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; призначення платежу: "*; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ч. 2 ст. 332 КАС України, застосовуються положення ч. 2 ст. 332 КАС України, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.

У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.

Керуючись ст. ст., 330,332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі судом касаційної інстанції.

Залишити без руху касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №620/613/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді І. В. Желєзний

В. М. Бевзенко

Я. О. Берназюк