Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2018 року у справі №826/12227/15

УХВАЛА

11 червня 2018 року

Київ

справа №826/12227/15

касаційне провадження №К/9901/50953/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі № 826/12227/15 за позовом Дочірнього підприємства "Строй-Маркет Груп" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Строй-Маркет Груп" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2015 №0000832202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 152724грн., в тому числі: 101816грн. - основного платежу та 50908грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 30.08.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.11.2017 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017 без змін.

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м.

Києві 17.05.2018 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, у зв'язку з чим не надано належної правової оцінки доказам фактичного вчинення операцій, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у справі №826/12227/15 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.02.2015 №0000832202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 152724грн., в тому числі: 101816грн. - основного платежу та 50908грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, керувалися тим, що спірні операції щодо придбання послуг з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень, аналізу фінансової звітності та брошурування є реальними та підтверджуються належним чином оформленими копіями первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2015 №0000832202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 152724грн., в тому числі: 101816грн. - основного платежу та 50908грн. - штрафних (фінансових) санкцій, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі №826/12227/15 за позовом Дочірнього підприємства "Строй-Маркет Груп" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк