Історія справи
Ухвала КАС ВП від 13.04.2021 року у справі №640/21118/18

УХВАЛА13 квітня 2021 рокум. Київсправа № 640/21118/18адміністративне провадження № К/9901/12119/21Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):судді-доповідача Бевзенка В. М.,суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі № 640/21118/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛ:У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач), у якому просив:- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок пенсії із заробітку зазначеного в довідці № 315 від 10.06.2015 з урахуванням норм Постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та статті
54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII;- при розрахунку пенсії додати до заробітку 1022,33 крб. суму грошового забезпечення 373,33 крб. відповідно до пункту 7 Постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210;
- додати до розрахунку пенсії суму відшкодування фактичних збитків у розмірі 5095,49 грн, відповідно до пункту 9 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210;- при розрахунку пенсії використовувати середній заробіток із довідки про відомості, що накопичені в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування № 1845816112 в сумі 1307,10 грн за 2005 рік.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у задоволенні позову відмовлено.Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.Пунктом
8 частини
2 статті
129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Згідно із частиною
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених
КАС України.Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.Відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в" та "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.Доведення обставин, передбачених підпунктами "а " - "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку.Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.Враховуючи викладені вимоги
КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а "- "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених пунктом
2 частини
5 статті
328 КАС України.Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.Згідно з пунктом
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.На підставі вищенаведеного та керуючись статтями
328,
333,
359 КАС України, СудУХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі № 640/21118/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії.Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.Суддя-доповідач В. М. БевзенкоСудді А. А. ЄзеровС. М. Чиркін