Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2020 року у справі №640/4853/19

УХВАЛА

13 лютого 2020 року

Київ

справа №640/4853/19

адміністративне провадження №К/9901/3825/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Рибачука А. І.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 640/4853/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату, у якому просив суд: визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" та статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оформлене пунктом 49 протоколу від 23 листопада 2018 року №117; зобов'язати Київський міський військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при ЛНА на ЧАЕС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" та статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у сумі 154596,60 грн. та надіслати рішення про призначення одноразової грошової допомоги до Київського міського військового комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги; зобов'язати Міністерство оборони України надати до суду звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2019 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" та статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оформлене пунктом 49 протоколу від 23 листопада 2018 року №117.

Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при ЛНА на ЧАЕС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" та статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення. В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від
02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Також, частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Разом з тим, за змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб'єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має.

Крім того, доводи касаційної скарги у даній справі стосуються правильності застосування норм матеріального права у конкретно визначених правовідносинах щодо окремо взятої особи і не стосуються питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", 328,333,355,359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
06.12.2019 у справі № 640/4853/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду