Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №815/6181/16

УХВАЛА

12 лютого 2019 року

Київ

справа №815/6181/16

адміністративне провадження №К/9901/66900/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №815/6181/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

03.12.2018 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017.

13.12.2018 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження та відсутністю документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 13.12.2018 Головне управління ДФС у в Одеській області подало клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Клопотання обґрунтоване тим, що скаржник на даний момент немає можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Між тим, клопотання про поноволення строку на касаційне оскарження з наведенням інших поважних причин та наданням доказів на підтвердження поважності цього строку у встановлений судом строк від скаржника не надійшло.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, подане разом із касаційною скаргою, відповідач в якості підстав пропуску цього строку послався на вже звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі №815/6181/16, проте ухвалою Суду від 29.01.2018 скаргу повернуто у зв'язку з відсутністю документу про сплату судового збору.

Верховний Суд в ухвалі від 13.12.2018 визнав неповажними наведені Головного управління ДФС в Одеській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова ухвалена
28.11.2017, а касаційну скаргу скаржник подає 03.12.2018 що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов'язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки, вимоги встановлені в ухвалі Верховного Суду від 13.12.2018 не виконані у зв'язку з тим, відсутні інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарженя та відсутні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку звернення з касаційною скаргою, колегія суддів вважає, що у відкриті касаційного провадження слід відмовити за неповажністю причин для поновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у справі № 815/6181/16.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №815/6181/16.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова