Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2019 року у справі №2140/1459/18

УХВАЛА

11 квітня 2019 року

Київ

справа №2140/1459/18

провадження №К/9901/9235/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Гандзюри Сергія Івановича - представника ОСОБА_3 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

З ухвалених у цій справі судових рішень убачається, що позивач, звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 25 червня 2018 року № 268-к;

поновити ОСОБА_3 на посаді головного спеціаліста відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області;

стягнути 12402,00 гривні. (станом на 23 липня 2018 року) середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходячи із розрахунку, але з врахуванням дати фактичного поновлення;

стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області моральну шкоду у розмірі 12000,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 грудня 2016 року, відповідно до наказу № 203/0/50-16-к ОСОБА_3 призначено на посаду головного спеціаліста відділу у Каланчацькому районі в порядку переведення з відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі Херсонської області з врахуванням раніше присвоєного 9 (девятого) рангу державного службовця. Відповідно до наказу від 25 червня 2018 року № 268-к позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу у Каланчацькому районі у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов'язане з корупцією правопорушення, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 84 закону України "Про державну службу" та пункту 9 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. На день звільнення позивач хворіла та знаходилася на стаціонарному лікуванні у Каланчацькій центральній районній лікарні Каланчацького району Херсонської області з 26 червня 2018 року по 05 липня 2018 року. Після виходу з лікарняного, 06 липня 2018 року позивач приступила до роботи, де її ознайомили з наказом від 25 червня 2018 року №268-к про звільнення з займаної посади з 26 червня 2018 року. Позивач, вважає таке звільнення протиправним, а тому звернулась з позовом до суду.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 08 лютого 2018 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, в позові відмовив.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, представник позивача подав касаційну скаргу.

02 квітня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймала позивач та у зв'язку з поновленням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою адвоката Гандзюри Сергія Івановича - представника ОСОБА_3 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2140/1459/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич