Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.08.2021 року у справі №420/14847/20

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 420/14847/20

провадження № К/9901/27112/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

20 липня 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку.

26 липня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, у якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, яка полягає у не розгляді заяви позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 02 жовтня 2020 року;

зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти заяву ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням разом із доданими до неї документами, здійснити перевірку документів щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, поданих позивачем, відповідно до законодавства України, прийняти вмотивоване рішення за результатами перевірки документів щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, поданих ОСОБА_1, відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що справу у суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 02 жовтня 2020 року;

зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти заяву позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням разом із доданими до неї документами та здійснити перевірку документів щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, поданих нею, відповідно до законодавства України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Подаючи касаційну скаргу на указані судові рішення судів попередніх інстанцій, скаржник посилається на неправильне застосування норми матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про громадянство України", Указ Президента України "Про затвердження Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень" від 27 березня 2001 року № 21, а також на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права стосовно оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з частиною 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За приписами частини 4 ж цієї статті КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 ж цієї статті КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги процесуального закону, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, прийнятого у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а " - "г" цієї норми, проте, скаржником таких винятків не зазначено.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 420/14847/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. Р. Радишевська

Н. В. Шевцова