Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2020 року у справі №160/3757/19

УХВАЛА

04 березня 2020 року

Київ

справа №160/3757/19

адміністративне провадження №К/9901/3083/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Київської митниці Державної митної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №160/3757/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби в якому просила:

- визнати протиправним та скасування Рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10.01.2019 №UA 100070/2019/000001/2;

- визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 10.01.2019 №UA 100070/2019/00009, які призвели до надмірної сплати митних платежів у розмірі 51263,88грн. ;

- зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби визначити митну вартість товару - автомобіля марки HYUNDAI SONATA, 2015 року виробництва, модельний рік - 2016, номер кузова НОМЕР_1, за поданою позивачем електронною митною декларацією типу "ІМ 40 ДЕ" №UA 100070/2019/228292 від 10.01.2019 за заявленою в ній митною вартістю 3500,00дол. США із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту);

- зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби прийняти висновок про проведення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених митних платежів у розмірі 51263,88грн. та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
03.12.2019, позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Київська митниця Державної митної служби 24.01.2020 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених КАС України, а особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 13.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102928806895.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження разом з документом про сплату судового збору.

В обґрунтування поважності пропуску строку відповідач вказує на те, що копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 отримано представником лише 27.12.2019, що підтверджується супровідним листом із відміткою штампу вхідної кореспонденції податкового органу.

Разом з тим, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою.

Однак, зазначені позивачем підстави не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин, оскільки номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі, не можуть свідчити про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії податкового органу.

У даному випадку належним доказами можуть бути: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного судового рішення, поштовий конверт в якому оскаржувану ухвалу було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Київській митниці Державної фіскальної служби у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від
03.12.2019 у справі №160/3757/19.

Відмовити Київській митниці Державної фіскальної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №160/3757/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду