Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.08.2018 року у справі №815/1384/16
Ухвала КАС ВП від 08.12.2019 року у справі №815/1384/16

УХВАЛА

05 грудня 2019 року

Київ

справа №815/1384/16

адміністративне провадження №К/9901/32754/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року по справі № 815/1384/16 за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року, ОСОБА_1, звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила:

- скасувати рішення Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 червня 2015 року № 22402492 щодо реєстрації права власності на будинок за ОСОБА_3.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Рішення суду обґрунтовано тим, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 09 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року без змін.

26 вересня 2019 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В обґрунтування зазначеної заяви ОСОБА_1 зазначено, що 05 вересня 2019 року набрав законної сили вирок Київського районного суду міста Одеси від 05 серпня 2019 року по справі № 520/13640/15-к. Заявниця вказує, що вироком встановлено: "ОСОБА_3 своїми умисними діями шляхом обману незаконно придбав право на чуже майно в великому розмірі у вигляді об'єкта нерухомості - будинку АДРЕСА_1, який належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та померлій ОСОБА_7". ОСОБА_3 визнано винуватим в скоєнні злочину передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Заявниця зазначала, що оманні дії ОСОБА_3 потягли ухвалення незаконного рішення Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2016 року по справі № 815/1384/16, а саме скасування рішення суду першої інстанції - постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року справа № 815/1484/16. Враховуючи викладене, заявниця просила суд скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2016 року по справі № 815/1384/16 та постановити відповідну ухвалу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовлено.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишено в силі.

Вважаючи ухвалу такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права позивач подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 25 листопада 2019 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пунктів 1, 3 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Тобто нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Таким чином, під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд повинен дослідити, чи впливають зазначені позивачем обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, надати оцінку тому, чи відповідають зазначені позивачем обставини ознакам нововиявлених обставин, а також встановити, чи дійсно позивач не знав та не міг знати про наявність обставин, на які він посилається як на нововиявлені.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справ.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 01 лютого 2019 року у справі № 2040/7218/18.

Відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, ОСОБА_1, в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, посилається на ті обставини, що 05 вересня 2019 року набрав законної сили вирок Київського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2019 року по справі № 520/13640/15-к, яким встановлено, що ОСОБА_3 своїми умисними діями шляхом обману незаконно придбав право на чуже майно у великому розмірі у вигляді об'єкта нерухомості - будинку АДРЕСА_2, який належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та померлій ОСОБА_7". Вказаним вироком ОСОБА_3 визнано винуватим в скоєнні злочину передбаченого частиною 3 статті 190 КК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 26 червня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Заяць Костянтин Вікторович прийняв рішення про державну реєстрацію права власності, розмір частки: 1/1, на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 та вніс відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1, прийнявши у спадщину 1/1 частину будинку АДРЕСА_3, з огляду на неможливість отримати свідоцтво на спадщину, оскільки оскаржуваним рішенням право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом про його скасування.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу та закриваючи провадження у справі, Одеський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що у даній справі фактично виник спір щодо законності підстав набуття ОСОБА_3 права власності на майно, відповідно даний спір не є публічно-правовим, а стосується цивільних відносин і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Зазначена позиція суду апеляційної інстанції, викладена в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду по даній справі, відповідає висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (провадження № 11-1515апп18), від 20 червня 2018 року у справі № 0870/645/12 (провадження № 11-484ас18), від 12 грудня 2018 року у справі № 601/2137/17 (провадження № 11-1126апп18) та від 23 січня 2019 року у справі № 817/108/16 (провадження № 11-1285апп18).

Враховуючи, що обставини, викладені ОСОБА_1 як підстави для перегляду ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду по даній справі, а саме набрання законної сили вироком Київського районного суду міста Одеси від 05 серпня 2019 року по справі № 520/13640/15-к, жодним чином не впливають на висновок суду апеляційної інстанції, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому інших доводів, які б свідчили про наявність нововиявлених обставин у межах даної справи заявницею не надано.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення без задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної ухвали суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскарженої ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року по справі № 815/1384/16 за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Надіслати ОСОБА_1 на копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Тацій Л. В.

Суддя Бучик А. Ю.

Суддя Рибачук А. І.