Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.07.2021 року у справі №320/2666/19

УХВАЛА

06 липня 2021 року

м. Київ

справа № 320/2666/19

адміністративне провадження № К/9901/22995/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №320/2666/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління ДПС у Київські області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на помилкове відхилення судом апеляційної інстанції доводів про фінансову неспроможність сплатити судовий збір, які унеможливлювали виконати вимоги процесуального закону щодо надання документу про сплату судового збору.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 судом з'ясовано такі обставини.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25.01.2021 позовні вимоги задовольнив.

Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції, проте Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.03.2021 апеляційну скаргу залишив без руху для надання можливості усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання документу про сплату судового збору.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, в свою чергу Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від
14.04.2021 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовив, натоміть клопотання про продовження строку для усунення недоліків задовольнив.

Однак оскільки недоліки апеляційної скарги усунуто не було, не подано документ про сплату судового збору, апеляційний суд постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги на підставі частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зі змісту ж положень частини 1 статті 169, частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо надання документу про сплату судового збору, при зверненні з апеляційною скаргою є підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання особі, яка подає апеляційну скаргу, усунути вказані недоліки. Така ухвала повинна містити інформацію щодо недоліків апеляційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для вчинення відповідних процесуальних дій, який може бути продовжено у відповідності до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також вказаними нормами передбачено, що апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відтак невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яка набрала законної сили, є безумовною підставою для повернення такої апеляційної скарги.

Відповідно ж до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як зазначено вище, відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, не виконав вимоги до апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції було залишено апеляційну скаргу без руху та встановлено скаржнику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який вподальшому був продовжений, проте вказані недоліки усунуто не було, що й призвело до повернення апеляційної скарги.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Київській області, утвореному на правах відкремленого підрозділу ДПС України, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
17.05.2021 у справі №320/2666/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко