Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2021 року у справі №420/14920/20

УХВАЛА

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 420/14920/20

адміністративне провадження № К/9901/31250/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 420/14920/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

УСТАНОВИЛ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень в грудні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держпраці "Про проведення інспекційного відвідування" від 06.10.2020 року № 2575;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.11.2020 №ОД1017/1577/АВ/П/ТД-ФС.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправною та скасувано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.11.2020 року №ОД1017/1577/АВ/П/ТД-ФС. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624), сплачений судовий збір у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Не погодившись з судовими рішеннями, Головне управління Держпраці в Одеській області направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 420/14920/20 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пунктів 6, 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктів 6, 10 частини 6 статті 12 КАС України справи незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом у 2019 році.

Відповідно до статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2020 року становить 2 102,00 грн.

Предметом позову у даній справі є визнання визнання протиправними та скасування наказу "Про проведення інспекційного відвідування" і постанови суб'єкта владних повноважень про накладення штрафу на суму 100 000 гривень.

Зазначена у постанові сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В касаційній скарзі Головного управління Держпраці в Одеській області посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника, що справа помилково віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності та розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, та враховуючи вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, не дають підстав за яких справа не могла бути віднесена до справ незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України).

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судового рішення прийнятого у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

В решті, відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Проте, аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що скаржником не наведено обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 420/14920/20.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій