Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2020 року у справі №640/2175/19

УХВАЛА

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/2175/19

адміністративне провадження № К/9901/21902/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Пасічник С. С.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид-Інвест"

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року

у справі № 640/2175/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид-Інвест"

до Державної фіскальної служби України,

треті особи: Головне управління ДФС у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікаду",

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид-Інвест" (далі - ТОВ "Краєвид-Інвест") звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДФС у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікаду", про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, у задоволенні клопотання ТОВ "Краєвид-Інвест" про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ТОВ "Краєвид-Інвест" залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, ТОВ "Краєвид-Інвест" оскаржило їх в касаційному порядку та просить зазначені судові рішення скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що суди, порушивши норми матеріального права: пункт 20.2 статті 20, статті 56, 102 Податкового кодексу України, та норми процесуального права: статті 5, 9, 122, 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшли передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

29 лютого 2016 року від імені ТОВ "Краєвид-Інвест" складені податкові накладні № 42,43,44,45,46,47 на загальну суму ПДВ 5 900 000,00 грн, які направлені для реєстрації та зареєстровані в ЄРПН 10 березня 2016 року, що підтверджено квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, в яких відображено, що документи доставлені до ДФС України, прийняті та зареєстровані за № 9031381266, № 9031381289, № 9031381558, № 9031381332, № 9031381372, № 9031381413 відповідно.

Відправником зазначених квитанцій визначено Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" ДФС України.

Стверджуючи, що відповідні податкові накладні містили помилки, позивач вважав, що рішення відповідача про реєстрацію вказаних податкових накладних проведено неправомірно, з порушенням податкового законодавства, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позовну заяву ТОВ "Краєвид-Інвест" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав для його поновлення.

На виконання вказаної ухвали позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку, в обґрунтування якого він посилався на положення статей 56, 102 Податкового кодексу України в частині визначення спеціального строку звернення до суду - 1 095 днів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання копій оскаржуваних рішень ДФС України від 10 березня 2016 року № 9031381266, № 9031381289, № 9031381558, № 9031381332, № 9031381372, № 9031381413, а також доказів щодо часу їх отримання позивачем.

На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем подано до суду квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН від 10 березня 2016 року, які позивач вважав рішеннями ДФС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, в задоволенні клопотання ТОВ "Краєвид-Інвест" про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ТОВ "Краєвид-Інвест" залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем фактично оскаржуються квитанції про реєстрацію податкових накладних, прийняті 10 березня 2016 року, які не належать до рішень контролюючого органу та на них не розповсюджуються строки оскарження, передбачені статтями 56, 102 Податкового кодексу України, а застосовується загальний шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. ТОВ "Краєвид-Інвест" звернулося до суду з позовом 07 лютого 2019 року, тобто з пропущенням встановленого законом строку, що було встановлено після відкриття провадження у справі, отже, суд вважав, що наявні підстави для застосування частини 3 статті 123 КАС України щодо наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладено в постанові від 02 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій діяли в межах повноважень та правильно мотивували застосування норм процесуального права.

За таких обставин подана ТОВ "Краєвид-Інвест" касаційна скарга на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі № 640/2175/19 є необґрунтованою. У даному випадку правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини 2 статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид-Інвест" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі № 640/2175/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид-Інвест" до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДФС у м.

Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікаду", про визнання протиправними та скасування рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

С. С. Пасічник