Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2020 року у справі №340/1534/19

УХВАЛА

06 лютого 2020 року

Київ

справа №340/1534/19

адміністративне провадження №К/9901/3278/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізобетонні вироби М-400" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

УСТАНОВИЛ:

29 січня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

Водночас, за приписами пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2 та 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі судами попередніх інстанцій та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається наступне.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №00000241402 від 17 травня 2019 року, яким ТОВ "Залізобетонні вироби М-400" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 172 445,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 43 111,00
грн. ; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №00000231402 від 17 травня 2019 року, яким ТОВ "Залізобетонні вироби М-400" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134 733,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 33 683,00 грн. ; визнано протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №00000251402 від 17 травня 2019 року, яким до ТОВ "Залізобетонні вироби М-400" застосовано штрафні санкції в розмірі 69 986,64 грн. ; в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДФС у Кіровоградській області оскаржило його в апеляційному порядку, однак апеляційна скарга не була оформлена у відповідності до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року залишена без руху із встановленням десятиденного з дня вручення копії ухвали строку для усунення вказаного недоліку.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху вручено відповідачу 02 грудня 2019 року.

У межах встановленого судом строку недолік апеляційної скарги усунуто не було, натомість, відповідачем заявлено клопотання про продовження йому такого строку із посиланням на те, що він звернувся зі службовою запискою про сплату судового збору, проте оригінал підтверджуючого таку сплату документу до контролюючого органу ще не надійшов.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 грудня 2019 року відмовив в задоволенні заявленого контролюючим орагном клопотання та на підставі частини 2 статті 298, пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, з огляду на неусунення недоліку останньої.

Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, Головне управління ДФС у Кіровоградській областіподало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати й направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

При цьому в касаційній скарзі контролюючий орган лише перерахував в хронологічному порядку судові рішення, прийняті у даній справі, та зазначив про наявність у нього передбаченого частиною 3 статті 328 КАС України права на оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, не навівши як таких жодних допущених Третім апеляційним адміністративним судом під час постановлення ухвали від 17 грудня 2019 року порушень.

В той же час, статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства, визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Зокрема, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документа про сплату судового збору, а частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України, яка передбачає в такому випадку залишення її без руху.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44,45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Відтак суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу конролюючого органу після неусунення у встановлений строк її недоліку, правильно застосував норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про неповажність вказаних відповідачем підстав для продовження наданого йому для цього строку.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізобетонні вироби М-400" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду