Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2018 року у справі №808/287/18

УХВАЛА

19 жовтня 2018 року

Київ

справа №808/287/18

адміністративне провадження №К/9901/63463/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
06.09.2018 у справі №808/287/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання скасування податкового повідомленя-рішеня,

УСТАНОВИЛ:

На адресу Верховного Суду надішла касаційна скарга Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від
05.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі №808/287/18.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
06.09.2018, позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.12.2017 №0017771202 у сумі 110 027,00 грн.

Вирішуючи вказаний спір, суди попередніх інстанцій встановили, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" з питань достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2017 року, за результатами якої складено акт від 05.12.2017 №696/08-01-12-02/40921939.

На підставі акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26 грудня 2017 року №0017771202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 110
027,00 грн.

Суди зазначають, що придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕКС ЛК" транспортно-експедиторські послуги замовлялись з метою перевезення пшениці та ячміню, які в подальшому реалізовувались на митній території України (покупець ПП "Бізон-Тех 2006, додаток 5 до акта перевірки) та поза її межами (покупець Ambar Trading GmbH, додаток 1 до акта перевірки).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" правомірно сформувало дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЕКС ЛК".

Головне управління ДФС у Запорізькій області не погодилось із вищезазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій та звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства свідчить про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Так, станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №808/287/18 є вимога про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2017 №0017771202 на загальну суму 110 027,00
грн (сто десять тисяч двадцять сім гривень).

Отже, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі №808/287/18 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від
26.12.2017 №0017771202 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі №808/287/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р. Ф. Ханова