Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.11.2020 року у справі №320/7059/19

УХВАЛА

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 320/7059/19

адміністративне провадження № К/9901/27160/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування акту, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0688 га, яка розташована в СТ "Домобудівельник-1" на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області;

зобов'язати Підгірцівську сільську раду Обухівського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0688 га, яка розташована в СТ "Домобудівельник-1" на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0688 га, яка розташована в СТ "Домобудівельник-1" на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу про їх перегляд, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 жовтня 2020 року. 28 жовтня 2020 року скаржник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду по справі № 367/6388/16-а.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Такі виключні випадки визначені у частині 4 статті 328 КАС, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Як видно з касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстави неправильного застосування цим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частиною 4 статті 328 КАС України.

Проте аналіз зазначеної позивачем постанови Верховного Суду та оскаржуваного рішення апеляційного суду не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах правовідносини у яких є подібними.

Так, в оскаржуваній постанові апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на встановлені судами обставини, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності і розташована за межами населеного пункту, отже надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення у приватну власність для ведення садівництва не відноситься до повноважень Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Тоді як:

у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі за позовом прокурора щодо скасування рішення міської ради про розроблення детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь, на яку посилається скаржник, касаційний суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Отже, касаційний суд у цьому рішенні не розглянув справу по суті спору, а встановивши, що судами неповно встановлені обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, направив її на новий розгляд.

В решті, позивач у касаційній скарзі на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини 1 статті 333 КАС).

З огляду на викладене, керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування акту, з підстави, встановленої пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Судді: С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець