Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.09.2019 року у справі №815/2683/18

УХВАЛА

02 вересня 2019 року

Київ

справа №815/2683/18

адміністративне провадження №К/9901/24395/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №815/2683/18 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи - Південний офіс Держаудитслужби, прокуратура Одеської області, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Приватне підприємство "ЯНА" про визнання дій протиправними, визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи - Південний офіс Держаудитслужби, прокуратура Одеської області, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Приватне підприємство "Яна", уточнивши який просив: визнати дії протиправними і такими, що обмежують всупереч чинного законодавства, права позивача як споживача та людини з інвалідністю 2-ї групи на безоплатний/безкоштовний проїзд в міських і приміських маршрутах (крім метро та таксі) у 2017-2018 роках; визнати право позивача як людини з інвалідністю 2-ї групи на безоплатний/безкоштовний проїзд в міському та приміському транспорті (крім метро та таксі); зобов'язати відповідача та усіх перевізників (крім метро та таксі) розмістити в автобусах перелік пільгових категорій пасажирів, відповідно до чинного законодавства, у тому числі, для людей з інвалідністю 2-ї групи; стягнути з відповідача компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 400 000 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, залишено без розгляду позовну вимогу ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду у розмірі 400 000 грн.

Підставою для залишення вказаної позовної вимоги без розгляду слугувало те, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси є справа ( №522/21996/17) про спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, в якій ухвалено рішення по суті позовних вимог.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання права позивача, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від
10.09.2018, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від
29.11.2018, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністратвиного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Предметом спору в зазначеній справі є бездіяльність відповідача щодо визнання за позивачем права на передбачені законодавством пільги щодо безоплатного/безкоштовного проїзду в міських і приміських маршрутах (крім метро та таксі) людей з інвалідністю.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має.

Згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2019, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 014.08.2019, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №815/2683/18 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи - Південний офіс Держаудитслужби, прокуратура Одеської області, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Приватне підприємство "Яна", про визнання дій протиправними, визнання права та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко