УХВАЛА

31 травня 2018 року

Київ

справа №463/624/14-а,2-а/463/25/15

провадження №К/9901/11854/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 463/624/14-а (2-а/463/25/15)

за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ "УкрСибБанк", ТОВ "Кей-Коллект" про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на постанову Личаківського районного суду м. Львова, прийняту 2 жовтня 2015 року у складі головуючого судді Лакомської Ж.І., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, постановлену 6 квітня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Мікули О.І., суддів: Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

встановив:

У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ "УкрСибБанк", ТОВ "Кей-Коллект", в якому, просила:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 11 квітня 2006 року № 601 про дозвіл подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на укладення договору застави квартири АДРЕСА_1 де зареєстровані малолітні ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 11 квітня 2006 року №601 Про дозвіл подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на укладення договору застави квартири АДРЕСА_2 де зареєстровані малолітні ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, подружжю ОСОБА_3,ОСОБА_7 надано дозвіл на укладення договору застави квартири АДРЕСА_2.

Вказана квартира належить позивачці на праві спільної сумісної власності.

Дану квартиру в подальшому було передано в іпотеку. Вказує, що у квартирі прописана та проживає не лише дитина подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (ОСОБА_8.), а й діти позивачки - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відтак заяву в органи опіки та піклування крім подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мала б подавати позивач ОСОБА_11 та ОСОБА_5 Проте як випливає з тексту оскаржуваного розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради дозвіл на укладення договору застави квартири АДРЕСА_3 наданий лише подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Тому вважає, що відповідач Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради не мала права виносити розпорядження на підставі лише заяви подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_12, оскільки у вищевказаній квартирі проживає не лише дитина подружжя ОСОБА_8, а й неповнолітні діти позивачки ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Зазначає, що в жодному з пунктів оскаржуваного розпорядження не йде мова про забезпечення дітей позивачки рівноцінним житлом яке придбано, або планується придбати взамін відчуженого, терміни та умови придбання такого житла, вважає, що оскаржуваним розпорядженням було позбавлено єдиного житла неповнолітніх.

Позивач, вважає дане розпорядження таким, що видано з порушенням вимог закону, грубо порушує законні права та інтереси дітей, тому звернулась до суду з даним позовом, який просила задовольнити.

Личаківський районний суд м. Львова постановою від 2 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 6 квітня 2016 року скасував постанову Личаківського районного суду м. Львова від 2 жовтня 2015 року та закрив провадження у справі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача звернулася до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.

Обгрунтовуючи вимоги касаційної скарги поряд з іншим, представник позивача зазначає, що на вирішення суду у даній справі поставлено питання щодо законності Розпорядження органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації, отже однією із сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, а тому дана справа відповідає визначенню адміністративної справи. Спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За правилами частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Частинами 1 , 3 статті 347 КАС України обумовлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

За такого правового регулювання та з урахуванням того, що у справі, яка розглядається, представник позивача оскаржує судове рішення суду апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 КАС України,

ухвалив:

Справу № 463/624/14-а (2-а/463/25/15) за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ "УкрСибБанк", ТОВ "Кей-Коллект" про визнання протиправним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 2 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець