Історія справи

Постанова КАС ВП від 10.04.2023 року у справі №540/2212/20
Ухвала КАС ВП від 12.07.2021 року у справі №540/2212/20

УХВАЛА

02 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2212/20

адміністративне провадження № К/9901/26952/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №540/2212/20 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Херсонської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Херсонської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Херсонської міської ради, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської міськради, виражену у невключенні у бюджет на 2020 року міського автомобільного транспорту загального користування щодо користування яким встановлено пільгу (безкоштовний проїзд) пенсіонерам за віком, особам з інвалідністю та окремим категоріям громадян, які мають право на це відповідно до чинного законодавства, що встановлюється пунктом
4.16 Р.4 "Основні заходи щодо реалізації програми" міської комплексної програми "Соціальний захист", яка затверджена рішенням міськради від 25 жовтня 2005 року №932 (з наступними змінами), окремого виду міського транспорту загального користування - автомобільного транспорту;

- зобов'язати міську раду внести зміни у План на 2020 рік, шляхом доповнення нового пункту у додатку №2 пункту 1.8 рішення Херсонської міської ради від 20 грудня 2019 року №2229 в наступній редакції: "Компенсаційні виплати підприємствам за пільговий проїзд окремої категорії громадян у міському автомобільному транспорті загального призначення" із зазначенням витрат на фінансове забезпечення компенсаційних виплат у Плані на 2020 рік";

- зобов'язати міську раду внести зміни у Бюджет на 2020 рік, що затверджений рішенням ХМР від 23 січня 2020 року №2300, шляхом перерозподілу і доповнення витрат міського бюджету на реалізацію міської комплексної програми "Соціальний захист" в пункті 5 рішення від 23 січня 2020 року №2300;

- зобов'язати міську раду внести зміни у Бюджет на 2020 рік, що затверджений рішенням ХМР від 23 січня 2020 року №2300, шляхом доповнення новим пунктом розділу Управління соціальної політики Херсонської міської ради, у додатку № 7 пункту 5 рішення від 23 січня 2020 року №2300, виклавши їх у наступній редакції: "Компенсаційні виплати на пільговий проїзд міським автомобільним транспортом окремим категоріям громадян"; із зазначенням до доповненого пункту витрат міського бюджету на реалізацію міської комплексної програми "Соціальний захист";

- визнати протиправною бездіяльність міськради, виражену в невиконанні вимоги частини сімнадцятої статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" і неприйнятті "Правил користування міським пасажирським автомобільним транспортом";

- зобов'язати відповідача затвердити "Правила користування міським пасажирським автомобільним транспортом" з переліком громадян, які відносяться до окремої категорії громадян, що мають право на пільги, які надаються державою;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, виражену в невиконанні вимог пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1735 і неприйнятті "Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом";

- зобов'язати міську раду затвердити "Правила надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом" з переліком громадян, які відносяться до окремої категорії громадян, що мають право на пільги, які надаються державою;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, виражену у неприйнятті рішення із зазначенням переліку окремої категорії громадян, яким встановлено пільгу, які мають право на це відповідно до чинного законодавства, чим звужують права цієї окремої категорії громадян;

- зобов'язати міську раду затвердити рішення із зазначенням переліку окремої категорії громадян, яким встановлено пільгу, які мають право на це відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Херсонської міської ради щодо невиконання вимог статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині неприйняття "Правил користування міським пасажирським автомобільним транспортом";

- зобов'язано Херсонську міську раду розробити та затвердити "Правила користування міським пасажирським автомобільним транспортом";

- визнано протиправною бездіяльність Херсонської міської ради щодо невиконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1735 в частині неприйняття "Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом";

- зобов'язати Херсонську міську раду розробити та затвердити "Правила надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом".

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позову, позивач вдруге звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 20 липня 2021 року засобами поштового зв'язку.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №540/2212/20 в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду покликається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте, які саме норми права потребують такого висновку скаржник не зазначив, що в свою чергу, не є належним обґрунтуванням підстав звернення до суду касаційної інстанції, у розумінні пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Так, пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Відтак, скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини 4 статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №540/2212/20.

Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №540/2212/20 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Херсонської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена................

Н. М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду