УХВАЛА

01 червня 2021 року

м. Київ

справа № 560/7386/20

адміністративне провадження № К/9901/17888/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року по справі № 560/7386/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 22/03 від 18 вересня 2020 року про відмову у переведенні ОСОБА_1, з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1, до стажу державної служби період роботи з 02 липня 1990 року по 26 листопада 2007 року в органах державної податкової служби та перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, з 10 вересня 2020 року та здійснити нарахування і виплату пенсійного забезпечення з врахуванням виплачених сум пенсійного забезпечення, отриманих згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погодився із судовими рішеннями, ухваленими судами першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі, та звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Тацій Л. В. (суддя-доповідач), Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року № 970/0/78-21 на підставі службової записки судді-доповідача відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду здійснено за допомогою автоматизованої системи заміну судді Мороз Л. Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Тацій Л. В. (суддя-доповідач), Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування підстав відкриття касаційного провадження позивач зауважує, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Також, скаржник у своїх доводах вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки, на думку заявника, в даній справі має місце вплив відмінностей в обставинах справи, зокрема, щодо стажу роботи позивача, на інше застосування норми матеріального права, ніж у зразковій справі.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованим, оскільки такі посилання мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі.

Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Крім того, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Стосовно посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 328 КАС України, в тому числі і її пункт 3 законодавцем визначені як підстави, з яких може бути оскаржене судове рішення, що підлягають касаційному оскарженню (за загальним правилом КАС України або за наявності підстав, передбачених КАС України).

Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності в силу приписів п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, заявником наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним ч. 4 ст. 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року по справі № 560/7386/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Суддя С. Г. Стеценко

Суддя Т. Г. Стрелець