Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №826/15529/17

УХВАЛА

26 квітня 2018 року

Київ

справа №826/15529/17

адміністративне провадження №К/9901/48021/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР", Міністерство юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулась до суду з позовом про скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремета О.В. від 08 листопада 2017 року ВП №53527668, прийняту при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 1 лютого 2017 року № 910/17057/16.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Закон України "Про виконавче провадження" та зазначає, що вищевказаним державним виконавцем протиправно накладено на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" штраф, оскільки в постанові про відкриття виконавчого провадження в частині реквізитів боржника зазначено адресу та код ЄДРПОУ іншої особи, а саме АТ "Банк "Фінанси та Кредит", який перебуває у процесі ліквідації, тому виконавче провадження щодо нього підлягає закриттю. Крім того, ще до винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу позивачем фактично виконано рішення суду, отже підстави для стягнення штрафу відсутні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій 13 квітня 2018 року касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі автор посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Скарга обґрунтована невідповідністю висновків судів фактичним обставинам справи.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень органу державної виконавчої служби, а рішення судів попередніх інстанцій, які оскаржуються, прийняті за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі № 826/15529/17 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР", Міністерство юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець