Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.04.2018 року у справі №9901/499/18

УХВАЛА

30 березня 2018 року

Київ

справа № 9901/499/18

адміністративне провадження № П/9901/499/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018 ОСОБА_2 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просить суд:

визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді Тернівського райсуду м. Кривого Рогу ОСОБА_5;

зобов'язати Вищу раду правосуддя відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Тернівського райсуду м. Кривого Рогу ОСОБА_5;

визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка виявилась у ненаданні належної відповіді на запит позивача від 07.04.2016;

зобов'язати Вишу раду правосуддя протягом 15-ти днів надати відповідно до законодавства належну обґрунтовану відповідь на запит 07.04.2016.

Так, позивач звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргою, в якій просив притягнути суддю Тернівського райсуду м. Кривого Рогу ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності за недодержання цим суддею вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції під час вирішення його справи.

Однак, член Першої дисциплінарної Палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О. ухвалою від 24.01.2018 скаргу залишила без розгляду та повернула скаржнику.

Аналіз цих вимог та їх обґрунтування дають підстави для висновку, що позивач фактично оскаржує рішення та діяльність Вищої ради правосуддя щодо розгляду його скарги.

Частиною 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Згідно статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

відповідає позовна заява вимогам, встановленим статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України;

належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за цим позовом необхідно відмовити, враховуючи наступне.

Частиною 10 статті 131 Конституції України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом України від
02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", зокрема частиною першою статті 107 визначено право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.

Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 реалізував право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді Тернівського райсуду м. Кривого Рогу ОСОБА_5, який, на думку позивача, вчинив дисциплінарний проступок.

Згідно зі статтею 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

За правилами статті 42 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Згідно пункту 1, 2 частини 1 статті 43 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач):

вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи;

за наявності підстав, визначених пункту 1, 2 частини 1 статті 43 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.

Загалом, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя стосовно розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначаються Конституцією України, Законами України "Про Вищу раду правосуддя" та "Про судоустрій і статус суддів".

З ухвали від 24.01.2018 №500/0/18-18, постановленої членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О., вбачається, що скаргу ОСОБА_2 стосовно дисциплінарного проступку судді Тернівського райсуду м. Кривого Рогу ОСОБА_5 залишено без розгляду та повернуто як таку, що не відповідає вимогам пункту 1, 2, 3 частини 1 статті 44 Закону України "Про вищу раду правосуддя".

Зміст цієї ухвали, копію якої позивач додав до свого позову, свідчить, що попередню перевірку скарги ОСОБА_2 від 07.04.2016, яка надійшла до Вищої ради правосуддя 04.12.2017, проведено у відповідності до вимог щодо дисциплінарної скарги.

З огляду на постановлення оскаржуваної ухвали за результатами попередньої перевірки скарги дії Вищої ради правосуддя щодо проведення попередньої перевірки не можуть бути самостійним предметом адміністративного позову як такі, що не породжують безпосередніх правових наслідків (не змінюють обсягу прав і обов'язків особи, у тому числі й позивача).

Крім того, частиною 4 статті 44 Закону України "Про вищу раду правосуддя" визначено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає.

Разом із частиною 4 статті 44 Закону України "Про вищу раду правосуддя" України "Про вищу раду правосуддя" встановлено процедуру стосовно оскарження рішень, ухвалених Дисциплінарними палатами.

Відповідно до частини 2 статті 50 Закону України "Про вищу раду правосуддя" за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Якщо Дисциплінарна палата ухвалила рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється, згідно вимог частини шостої цієї статті.

Частиною 1 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя" встановлено, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

Законодавче врегулювання випливає з пункту 3 частини 1 статті 131 Конституції України, яким визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_2 заявив позовні вимоги, які зводяться до визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо невідкриття дисциплінарного провадження відносно судді Тернівського райсуду м. Кривого Рогу ОСОБА_5 та зобов'язання відповідача відкрити таке провадження.

Фактично оскаржується діяльність щодо постановлення ухвали від 24.01.2018 №500/0/18-18 членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О., однак, в ухвалі не зазначено про можливість її оскарження, в тому числі і заявником ОСОБА_2

За такого правового врегулювання та матеріалів позовної заяви випливає висновок, що така ухвала та діяльність органів Вищої ради правосуддя щодо її постановлення не підлягають оскарженню в судах.

Право на оскарження рішення, дій Вищої ради правосуддя, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом.

Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення визначених законом органів за результатами такого провадження.

Частиною 3 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Водночас ОСОБА_2 не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні зазначених норм законодавства, тобто між ним та Вищою радою правосуддя, органи якої розглянули його скаргу в установленому законодавством порядку, відсутній будь-який спір, що підлягає розгляду в судах.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що Вища рада правосуддя не вчиняла дій або бездіяльності, які б створювали для позивача права та обов'язки і породжували для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 22, 170, 266, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Верховного Суду В.В. Хохуляк