Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2020 року у справі №640/3250/19

ф

УХВАЛА

01 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/3250/19

адміністративне провадження № К/9901/2415/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №640/3250/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 грудня 2018 року:

- №0123344203, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 1052858,56грн. за основним платежем та на 263214,64грн. за штрафними санкціями,

- №0123374203, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" на 79010,07грн. за основним платежем та на 19752,52грн. за штрафними санкціями,

- №0123354203, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб",

- №0123364203, відповідно до якого позивачу визначено штрафні санкції у розмірі 170,00грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 20 січня 2019 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що підстави вказані у заяві про поновлення строку визнані неповажними; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, податковим органом направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документа щодо сплати судового збору, яке мотивовано неналежним фінансуванням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з державного бюджету та зупиненням платежів за всіма рахунками.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги позивач зазначає, що копія постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №640/3250/19 була отримана представником заявника 19 грудня 2019 року нарочно.

Враховуючи наведене, на думку податкового органу, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві строк на касаційне оскарження не пропущено.

Проте, жодних доказів на підтвердження наведених у заяві про поновлення пропущеного строку обставин відповідачем, окрім роздруківки реєстраційно-моніторингової картки вхідного документа з інформаційної системи "Управління документами", не надано.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задоволено та встановлено строк в межах 10 днів з моменту отримання ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду щодо залишення касаційної скарги без руху відповідачем надано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установив з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на всій території України карантин. Таким чином, у заявника відсутня можливість надати суду докази щодо отримання копії постанови суду апеляційної інстанції нарочно та вважає, що процесуальний строк пропущено з поважної причини.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо, яким визначено, що строк встановлений судом не може бути меншим ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги строком на п'ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до пункту 1 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон 731-IX) статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

З огляду на внесені зміни до КАС України відповідно до Закону 731-IX стосовно перебігу процесуальних строків під час карантину пов'язаного запобіганню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився 06 серпня 2020 року.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Посилання податкового органу, щодо неможливості надання довідки суду апеляційної інстанції щодо нарочного отримання копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у зв'язку з запровадженим карантином, не можуть бути поважною невиконання вимог ухвали Верховного Суду у відведений судом строк, оскільки відповідачу було надано достатньо часу для отримання вказаної довідки представником особисто в приміщенні суду або за допомогою засобів поштового зв'язку.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України, пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року №731-IХ, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №640/3250/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №640/3250/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова