У справах про відшкодування шкоди органами державної влади / місцевого самоврядування, позивач звільнений від судового збору, в тому числі, коли подає апеляційні скарги на процесуальні ухвали (ВС КГС, справа №916/3317/21 від 02.09.2022 р.)

Фабула судового акту: Позивач - громадська організація (далі - ГО) звернулася до міської ради з позовними вимогами про компенсацію шкоди, заподіяної органом місцевого самоврядування. За подання позову, позивач судовий збір не сплачував, бо був звільнений від нього в порядку п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір". В процесі виникла потреба у відводі колегії суддів, але заяву позивача про відвід визнано зловживанням права і стягнуто штраф. Ухвалу про це позивач хотів оскаржити, у зв’язку із чим подав апеляційну скаргу, яка була повернута апеляційним судом через несплату судового збору.

Не погоджуючись із необхідністю сплати судового збору - ГО подала касаційну скаргу, яка була задоволена ВС КГС. Підтверджуючи доводи скаржника, щодо звільнення його від збору навіть за оскарження процедурної ухвали - ВС КГС вказав настуне:

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D). У § 55 рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), від 19.06.2001, заява № 28249/95), ЄСПЛ підкреслив, що обмеження доступу до суду буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Так,сплата судового збору особами, які звертаються до суду, - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону України "Про судовий збір". Об`єкти справляння судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у ст. 3 зазначеного Закону. Такими об`єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється.

Так, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Разом із тим,порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях господарського процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним господарським процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення господарських справ з метою захисту порушеного права.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №914/1748/17 здійснюючи системне телеологічне тлумачення приписів ст. 3 та 4 Закону України "Про судовий збір" дійшла висновку, що законодавець обрав спосіб справляння судового збору із застосуванням процентного співвідношення ставки судового збору в апеляційному та касаційному суді від ставки в суді першої інстанції. Відтак, позивач, звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору також і в разі подання ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Викладене вище, а також, у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 916/1248/21, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/770/17, свідчить про те, що ВС уже відповідав на питання чи поширюються вимоги законодавства щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади / органом місцевого самоврядування, в тому числі за подання апеляційних скарг на процесуальну ухвалу суду першої інстанції.

Отже у цій справі: Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовної заяви ГО були вимоги про стягнення коштів у сумі 1 млн. грн в якості компенсації за шкоду, заподіяну діями відповідача - міськради.

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", відтак позивач звільнений і від сплати судового збору в разі подання ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в тому числі, на ухвалу.

Аналізуйте судовий акт: В адміністративному судочинстві за вимогу про відшкодування шкоди судовий збір не справляється. Суд.збір сплачується лише за вимогу, яка її зумовлює - про вирішення публічно-правового спору (ВС КАС справа № 440/5178/20 від 13.08.2021 р.);

Судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений (ВС КЦС справа № 753/14399/16-ц від 29.09.2021 р.);

Вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, що визначена у грошах, стає майновою, отже, судовий збір за таку підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (ВС КЦС 523/4124/21 від 07.02.2022 р.);

Судовий збір за звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю, як і за апеляційну скаргу з цього питання - не справляється (ВС КАС, справа №520/9769/19 від 05.05.2022 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/3317/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С.К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуГромадської організації "Товариство "Восток"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 (головуючий суддя Принцевська Н. М., судді Діброва Г. І., Ярош А. І.)

про повернення апеляційної скарги

у справі№ 916/3317/21

за позовомГромадської організації "Товариство "Восток"

доЮжненської міської ради Одеського району Одеської області

про стягнення 1 000 000 грн,

ВСТУП

1. Громадська організація "Товариство "Восток" (далі - позивач, ГО "Товариство "Восток") звернулася до Южненської міської ради Одеського району Одеської області (далі - відповідач, Южненська міськрада) з позовними вимогами про компенсацію шкоди, заподіяної органом місцевого самоврядування. В порядку вимог Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви у такій категорії спорів.

2. У процесі розгляду справи позивач оскаржив ухвалу місцевого господарського суду до суду апеляційної інстанції та наполягав на тому, що звільнений від сплати судового збору, в тому числі за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

3. Суд апеляційної інстанції не погодився з доводами позивача щодо звільнення його від сплати судового збору та своєю ухвалою, з якою наразі не погоджується позивач, повернув апеляційну скаргу ГО "Товариство "Восток".

4. Під час перегляду оскаржуваного судового рішення перед Верховним судом постало питання, чи звільнений позивач у такій категорії спорів від сплати судового збору за подання апеляційних / касаційних скарг на судові рішення у справі, в тому числі за подання апеляційних скарг на процесуальні ухвали суду першої інстанції. За результатами касаційного розгляду Верховний Суд ствердно відповів на зазначене питання, про що детально зазначено у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

5. 01.11.2021 ГО "Товариство "Восток" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Южненської міськради, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 000 000 грн в якості компенсації за завдану шкоду.

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 визнано заявлення ГО "Товариство "Восток" завідомо безпідставного відводу колегії суддів у складі: головуючого судді Щавинської Ю. М., судді Волкова Р. В., судді Петренко Н. Д. від розгляду справи №916/3317/21 зловживанням процесуальними правами. Залишено подану ГО "Товариство "Восток" заяву (2-465/22 від 22.06.2022) про відвід колегії суддів у складі суддів Щавинської Ю.М., Волкова Р.В., Петренко Н.Д. від розгляду справи №916/3317/21 без розгляду. Стягнуто з ГО "Товариство "Восток" в дохід Державного бюджету штраф у сумі 2 481 грн.

7. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2022, позивач 04.07.2022 подав до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу.

8. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 апеляційну скаргу ГО "Товариство "Восток" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2022.

9. 21.07.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому позивач зазначає, що в межах даної справи ставиться питання застосування пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з чим просить звільнити від сплати судового збору ГО "Товариство "Восток" та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

10. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 повернуто апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство "Восток" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2022.

11. Розглянувши заяву про усунення недоліків, апеляційний господарський суд відхилив посилання позивача на приписи пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" з огляду на те, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду. При цьому вказав, що це правило застосовується до всіх без винятку ухвал господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання таких заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

12. В обґрунтування своєї позиції апеляційний суд посилався на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, ухвалі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 920/135/21.

13. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання ГО "Товариство "Восток" про звільнення від сплати судового збору та, враховуючи, що у встановлений судом термін недоліки апеляційної скарги не були усунені, а саме: не надано доказів сплати судового за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2022, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги на підставі частини 2 статті 260 та частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. ГО "Товариство "Восток" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 про повернення апеляційної скарги повністю і передати справу № 916/3317/21 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

15. У касаційній скарзі позивач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.01.2022 у справі № 916/1248/21 щодо підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

16. Посилаючись на приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо права на доступ до суду, скаржник зазначає, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, а визначення розміру збору повинне здійснюватися таким чином, щоб був дотриманий баланс між можливостями особи, яка звертається до суду з відповідною заявою, та обмеженнями, установленими законом.

17. Окрім того скаржник просить передати справу № 916/3317/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі приписів частини 5 статті 302 ГПК України.

Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу

18. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків апеляційного господарського суду

19. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу ГО "Товариство "Восток" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 повернуто без розгляду через неусунення недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою, а саме, несплатою судового збору в розмірі 2 481,00 грн. При цьому, ГО "Товариство "Восток" відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

20. Як зазначалося у пункті 4 цієї постанови ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом у цій справі (під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення), є те, чи звільнений позивач у такій категорії спорів (щодо компенсації шкоди, заподіяної органом місцевого самоврядування) від сплати судового збору за подання апеляційних / касаційних скарг на судові рішення у справі, в тому числі за подання апеляційних скарг на процесуальні ухвали суду першої інстанції.

21. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

22. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

23. Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

24. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

25. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги закріплено в статті 258 ГПК України.

26. Згідно з положеннями частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

27. Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

28. Частиною 4 статті 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

29. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

30. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

31. ЄСПЛ зазначив, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Разом з тим, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

32. У § 55 рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), від 19.06.2001, заява № 28249/95), ЄСПЛ підкреслив, що обмеження доступу до суду буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

33. Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду, - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону України "Про судовий збір".

34. При цьому процесуальна норма частини 2 статті 123 ГПК України є бланкетною і в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону України "Про судовий збір", в якому визначені правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

35. Об`єкти справляння судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 зазначеного Закону.

36. Такими об`єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється.

37. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовної заяви ГО "Товариство "Восток" є вимоги про стягнення коштів у сумі 1 000 000,00 грн в якості компенсації за шкоду, заподіяну діями відповідача - Южненської міськради.

38. Згідно з частинами 2 та 3 статті 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

39. Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях господарського процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним господарським процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення господарських справ з метою захисту порушеного права.

40. Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

41. Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині 2 статті 3 наведеного Закону.

42. Так, відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

43. Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №914/1748/17 здійснюючи системне телеологічне тлумачення приписів статей 3 та 4 Закону України "Про судовий збір" дійшла висновку, що законодавець обрав спосіб справляння судового збору із застосуванням процентного співвідношення ставки судового збору в апеляційному та касаційному суді від ставки в суді першої інстанції. Відтак, позивач, звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору також і в разі подання ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

44. Крім того, правовий висновок щодо застосування статті 3 Закону України "Про судовий збір" викладений зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/770/17, щодо поширення на позивача вимог законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

45. У постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 916/1248/21, ухваленій в подібних правовідносинах, та на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, викладено висновок щодо питання застосування приписів пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", а саме щодо справляння судового збору в разі подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви заявникові у справі за його позовом щодо компенсації шкоди, заподіяної органом місцевого самоврядування. Так, Верховний Суд у наведеній постанові вказав, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що несплата позивачем судового збору за подання апеляційної скарги у цій категорії справ має оцінюватися як невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та є підставою для повернення апеляційної скарги є передчасними. Вказаний висновок став підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи № 916/1248/21 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

46. Викладене у пунктах 43-45 свідчить про те, що Верховний Суд уже відповідав на питання про яке зазначено у пункті 4 цієї постанови, а саме вказував, що на позивача поширюються вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади / органом місцевого самоврядування, в тому числі за подання апеляційних скарг на процесуальну ухвалу суду першої інстанції.

47. Колегія суддів відхиляє посилання суду апеляційної інстанції на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, оскільки як було наголошено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 916/1248/21 та постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 916/1248/21, у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 915/955/15 розглядалося питання щодо ставки судового збору, яка підлягає сплаті у разі подання апеляційної або касаційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду скарги на дії або бездіяльність органів виконавчої служби, за подання яких Законом України "Про судовий збір" окремо не було встановлено ставки судового збору. При цьому, формуючи правову позицію у наведеній справі, Велика Палата Верховного Суду взяла до уваги встановлену судом апеляційної інстанції обставину, що скаржник не належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, а відтак за подання апеляційної скарги на ухвалу […] судовий збір справляється на загальних підставах (підпункт 4.9 постанови). Тобто висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався загальних підстав справляння судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали.

48. Разом з тим, висновок щодо застосування пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 не формувала.

49. Ураховуючи положення частини 4 статті 236 ГПК України, а також підстави для відмови у відкритті касаційного провадження у справі № 920/135/21, Верховний Суд також визнає необґрунтованим посилання суду апеляційної інстанції на ухвалу Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 920/135/21.

50. За таких обставин, доводи скаржника щодо невідповідності оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.01.2022 у справі № 916/1248/21, відповідно до яких ГО "Товариство "Восток" звільнена від сплати судового збору в порядку вимог пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", в тому числі за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.

51. У касаційній скарзі позивача відсутнє належне обґрунтування, із зазначенням відповідних доводів та мотивів, необхідності передачі справи № 916/3317/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, окрім того сам скаржник в касаційній скарзі зазначає про наявність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" у спірних правовідносинах, викладеного в постанові від 11.01.2022 у справі № 916/1248/21, а відтак колегія суддів відхиляє посилання позивача на необхідність передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку приписів частини 5 статті 302 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

53. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

54. Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

55. За наведених вище обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Розподіл судових витрат

56. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги та направленням справи до суду апеляційної інстанції, питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до приписів статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Громадської організації "Товариство "Восток" задовольнити.

2.Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 у справі №916/3317/21 скасувати.

3.Справу № 916/3317/21 направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил