У лісах Полісся знайшли дивовижне підводне містечко тварин: куди поділися мешканці (відео)

Мандруючи лісами Полісся, тревел-блогерка Наталя Оксенюк натрапила на розлогу мережу покинутих бобрових осель. Про свою знахідку мандрівниця розповіла у Facebook, підкріпивши  відео.

За її словами, від колись глибокої водойми, яка ще недавно вирувала життям, залишилося зовсім небагато.

"Зараз тут нема що загачувати, просто калюжка. Це ж скільки в бобра було енергії та натхнення все сюди тягати! Але без води зникли й самі тварини", – зазначила жінка.

Найімовірніша причина міграції гризунів – критичне обміління річки біля маневицьких ставків, де ще минулого року рівень води був максимальним.

Як йдеться у відкритих джерелах, боброва загата – це не безладне нагромадження хмизу, а вивірена інженерна споруда, створена виключно міцними зубами тварини. Головна мета будівництва – підняти рівень води довкола оселі. Спершу бобер ретельно оцінює струмок: якщо той занадто мілкий, гризун методично перегороджує русло, доки не утвориться глибокий ставок.

У хід іде все, що трапляється під лапу: стовбури, гілля, очерет, трава, каміння та мул. Масивні гілки бобер перегризає різцями й доправляє до греблі, а всі щілини між деревиною старанно замазує мулом і дрібними рослинами.

Підняття рівня води – запорука виживання. У водному середовищі бобер почувається впевнено й захищено: він уміло плаває та легко ховається від наземних хижаків. До того ж водою значно простіше транспортувати харчі й будівельні матеріали, ніж тягти їх суходолом. Ще один стратегічний задум полягає в тому, що вхід до хатки або нори завжди схований глибоко під водою, тому хижаки не можуть дістатися оселі.

Коли колонія оселяється на тривалий час, поодинока загата нерідко розростається у повноцінний каскад водойм і водно-болотних угідь. Діяльність тварин кардинально перетворює ландшафт: сповільнюється швидкість течії, піднімається рівень ґрунтових вод, підвищується вологість ґрунту та оновлюється склад флори. З’являються сприятливі біотопи для розмноження земноводних, комах, риб і пернатих.

Саме тому бобра величають "екосистемним інженером". Піклуючись про власний затишок, він мимоволі дарує дім і сприятливі умови десяткам інших видів – тритонам, жабам, водяним жукам і водоплавним птахам.

Якщо ж посуха затягується і водойма перестає забезпечувати захист і поживу, родина залишає обжите місце. 

Раніше УНІАН писав про іншого мешканця волинських лісів – рідкісного хижого птаха змієїда на ім'я Гарпун. Пернатий хижак, занесений до Червоної книги, потребував допомоги фахівців і був виснажений. Птаха вдалося виходити, і тепер він заново вчиться літати.