У Каліфорнії бобер повернувся до струмка через 19 років: що його привабило

У Національному парку Грейт-Бейсін у Каліфорнії в США вперше за 19 років виявили ознаки присутності бобра. Тварина з'явилася на відновленій ділянці струмка Строберрі-Крік, де фахівці створили спеціальні конструкції, що імітують природні боброві греблі. Про це пише The Times of India.

У статті йдеться, що вздовж Строберрі-Крік протягом двох десятиліть не було жодних ознак присутності бобрів. А у 2024 році працівники парку виявили докази того, що один із них повернувся: він згриз кілька осик біля аналога бобрової греблі - споруди, яку люди створили для імітації екологічного впливу природної бобрової греблі.

Це відкриття було особливо обнадійливим, оскільки найближчі відомі активні боброві греблі розташовувалися за понад 8 км нижче за течією. Очевидно, тварина подолала значну відстань, перш ніж дістатися до відновленої ділянки струмка, припустили екологи.

Ще більш їх здивувало те, що бобер почав використовувати ландшафт, який люди навмисно підготували для виконання деяких функцій, які бобри природним чином забезпечують самі.

Служба національних парків США назвала відкриття першою ознакою присутності цього виду у Строберрі-Крік за 19 років. Хоча тварина, очевидно, пішла далі, не побудувавши хатки, її поява стала несподіваним свідченням того, що відновлення створює умови, придатні для природного "інженера екосистеми".

Для проєкту, розробленого для того, щоб працювати разом із природою, а не проти неї, короткочасне повернення бобра стало найпереконливішим підтвердженням успішності задуму - доказом того, що терпляче відновлення на основі природних процесів може створити умови, здатні самостійно приваблювати дику природу, зазначили у виданні.

Автори розповіли, що ця історія розпочалася з пожежі у 2016 році, яка охопила понад 11 кв. км Національного парку Грейт-Бейсін. Серед постраждалих територій були прибережні зони навколо Строберрі-Крік. Цей важливий гірський струмок є середовищем існування для бонневільської пструги (вид форелі) та підтримує ширші екологічні процеси.

Пожежа знищила рослинність уздовж струмка, підвищила температуру води та посилила ерозію й замулення. Для форелі наслідки були серйозними.

У статті зазначається, що до пожежі Строберрі-Крік був найпродуктивнішим струмком парку для форелі. Після пожежі із сильно обгорілих ділянок риба зникла, а середня щільність її популяції різко знизилася.

Втрата рослинності вздовж струмка також означала менше тіні та укриттів, тоді як ерозія змінила фізичну структуру русла. Тому команді з відновлення потрібно було відновити середовище існування, а не просто замінити окремі рослини.

Із 2021 року Служба національних парків та її партнери впроваджували на Строберрі-Крік низькотехнологічне відновлення на основі природних процесів: працівники встановлювали конструкції з деревини та осадових матеріалів, доступних на місці. Серед них були аналоги бобрових гребель та дерев'яні конструкції, закріплені за допомогою стовпів.

"Ці конструкції навмисно створювали так, щоб імітувати процеси, які зазвичай забезпечують бобри. Вони уповільнюють течію води, затримують осад, піднімають рівень русла та сприяють поширенню води на навколишню заплаву. Вони також можуть створювати глибші водойми, де риба може ховатися та переживати зиму", - пояснили у виданні.

У період із 2021-го до 2024 року бригади з відновлення побудували та підтримували 74 такі конструкції уздовж Строберрі-Крік. За словами авторів, метою такого підходу було не зафіксувати струмок у певній формі, а дати природним процесам можливість продовжувати відновлення.

Моніторинг у період із 2021-го до 2024 року показав, що кількість виловленої бонневільської пструги більш ніж подвоїлася. Рибу виявили на 8 з 9 досліджених ділянок. Дослідники оцінили щільність популяції у 511 риб на милю (1,6 км), тоді як одразу після пожежі цей показник був значно нижчим.

Конструкції також збільшили площу ділянок із повільнішою течією та басейнами. Частка таких зон у період із 2022-го до 2024 року зросла на 10%. Уповільнюючи та розподіляючи потік води, роботи з відновлення зменшили ерозію і створили умови, за яких могла відновлюватися прибережна рослинність.

"Ці зміни продемонстрували, чому відновлення на основі природних процесів може бути корисним: замість створення вже "готового" ландшафту воно формує умови, які дозволяють струмку та навколишній екосистемі продовжувати природно змінюватися", - зазначається у матеріалі.

Найчіткіший сигнал того, що відновлений струмок стає більш придатним для бобрів, з'явився у 2024 році, пише видання. Працівники парку виявили кілька осик, які зрізав своїми зубами бобер. Це стало першим доказом присутності цього виду у Строберрі-Крік за 19 років.

Найближчі відомі активні боброві греблі розташовувалися більш ніж за 8 км нижче за течією, що свідчить про те, що це була тварина, яка мандрувала і досліджувала відновлене середовище.

"У цьому відкритті була майже поетична деталь. Осики, які зрубав бобер, впали безпосередньо на одну з нещодавно споруджених конструкцій - аналогів бобрових гребель. Тварина не облаштувала там хатку й, очевидно, пішла далі, тому це відкриття не означало остаточного повернення бобрів на цю територію. Однак зрубані дерева стали важливим екологічним сигналом. Вид, якого не було майже два десятиліття, знову почав взаємодіяти зі струмком", - пояснили автори.

Бобрів часто називають "інженерами екосистем", оскільки їхні греблі фізично змінюють струмки та створюють умови, сприятливі для багатьох інших видів. Як зазначили у виданні, уповільнюючи течію та створюючи глибші водойми, боброві греблі можуть забезпечувати рибі укриття, а також допомагати регулювати рух води вниз за течією. Вони здатні затримувати осад, підвищувати рівень ґрунтових вод на певній території та збільшувати різноманітність середовищ існування.

"Саме тому повернення бобрів є особливо цінним для проєкту з відновлення, побудованого навколо природних процесів. Люди можуть створювати конструкції, які імітують боброві греблі, але справжній бобер може підтримувати та змінювати своє середовище залежно від рівня води, рослинності та доступності їжі", - ідеться у публікації.

Служба національних парків сподівається, що подальше відновлення та сприятливі умови заохотять більше бобрів повернутися до Строберрі-Крік і зрештою взяти на себе частину екологічної роботи, яку вже розпочали виконувати бригади з відновлення.

Як стверджують автори, відкриття 2024 року не означало, що Строберрі-Крік повністю відновився, і не доводило, що постійна популяція бобрів повернулася. Але воно дало природоохоронцям можливість побачити те, що трапляється нечасто: тварина відреагувала на ландшафт, який люди навмисно відновили.

Для Служби національних парків погризені осики були чимось більшим, ніж доказом повернення тварини. Вони дали змогу побачити, чого зрештою може досягти відновлення: створити такі умови, за яких сама природа починає виконувати роботу з відновлення екосистеми.

Раніше УНІАН писав, що на Каховське водосховище повернулись рожеві пелікани, яких на території Дніпропетровської облісті не було останні 150 років. Їх вдалося зняти із дрона. Еколог Вадим Манюк вважає, що птахи адаптувались не лише до нового ареалу, а й до воєнних дій. Адже, судячи з відео, пелікани зовсім не стурбовані постійними вибухами.