В Україні зменшується підтримка Сталіна, але зростає частка невизначених, - опитування

В Україні дедалі менше громадян позитивно ставляться до постаті Йосипа Сталіна як одного з найжорстокіших тиранів минулого століття. Однак, зростає частка тих громадян, хто має невизначену позицію.

Про це свідчать результати опитування громадської думки, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 17-23 червня 2026 року.

Зокрема, 7% респондентів відповіли, що "скоріше" або "повністю" погоджуються з твердженням, що "Сталін був великим вождем", а 62% – "скоріше" або "повністю" не погоджуються.

Решта - 31% - не мають чіткої позиції з цього питання (з них 21% відповіли "у чомусь згоден, у чомусь не згоден", 8% не змогли визначитися і 2% відмовилися відповідати).

Як зазначають соціологи, для порівняння, у 2023-му році Сталіна великим вождем вважали 9% опитаних, не погоджувалися з цим 72%, а невизначену позицію займали 19%.

У зв’язку з цим, дослідники роз’яснили, що дані 2026 року не свідчать про зростання підтримки Сталіна як "великого вождя". Частка тих, хто погоджується з таким визначенням, залишається дуже низькою і навіть дещо зменшилася порівняно з 2023-м роком.

Водночас, як підкреслюють соціологи, відбулася певна зміна у характері неприйняття Сталіна. Так, частка тих, хто не погоджується з твердженням про "великого вождя", знизилася з 72% до 62%. Але натомість зросла частка тих, хто займає невизначену позицію - з 19% до 31% (насамперед з 13% до 21% стало більше тих, хто "у чомусь згоден, у чомусь не згоден"). Отже, мова йде не про збільшення числа прихильників Сталіна, а радше про деяке послаблення категоричності його заперечення та збільшення частки невизначених або амбівалентних оцінок.

Як засвідчили результати дослідження, 3% українців позитивно ставляться до Сталіна, 27% – байдуже, а 57% – негативно. Ще 2% зазначили, що не знають, хто такий Сталін, а 10% не змогли визначитися і 1% відмовилися відповідати. У 2023 році відповідні показники становили 4% позитивного ставлення, 26% байдужого і 61% негативного.

Для порівняння, у 2012 році позитивно ставилися до нього 23%, а у 2026 році – лише 3%. Особливо різка зміна відбулася після початку повномасштабного російського вторгнення: у 2022 році частка позитивного ставлення знизилася з 18% до 5%, тоді як негативного – зросла до 64%.

Як відзначає президент КМІС Володимир Паніотто, ставлення до Сталіна є чутливим індикатором успіху процесів декомунізації в Україні і особливо показовим індикатором різниці між українським і російським суспільством. 

"Якщо зараз 7% українців вважає Сталіна великим вождем і 3% ставиться до нього позитивно, то в Росії 56% вважають великим одного з найжорстокіших тиранів в історії людства, а майже 60% ставляться до нього з захопленням, з повагою чи з симпатією", - повідомив Паніотто.

Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. У всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1005 дорослих громадян України (у віці 18 років і старше).

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

Як повідомляв УНІАН, Сталіна в Росії стабільно люблять, тоді як в Україні ситуація протилежна.

Сталін запам’ятався штучно створеним голодом в Україні у 1932-1933 роках. Він хотів придушити волелюбність українців, які повставали проти колективізації і "розкуркулуювання".