Суд призначив 3 роки позбавлення волі за нез‘явлення до військкомату (Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська, справа № 202/7286/23 від 12.06.2023 р.)

Фабула судового акту: Чоловік проходив строкову військову службу з листопада 1995 року по травень 1997 року, після - взятий на військовий облік, таким чином був військовозобов'язаним запасу. У січні 2023 р. він пройшов військово-лікарську комісію, згідно якої визнаний придатним до військової служби. В день прохождения ВЛК йому було вручено під особистий підпис повістку про явку на 14.01.2023 до військкомату для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у ЗСУ.

Проте - як встановив суд, базуючись на відсутності доказів іншого - чоловік не прийшов у необхідний час до військкомату. Сам же військовозобов‘язаний, стверджував, що він прибув до військкомату, але там було зачинено. На прохідній він повідомив, що у нього на утриманні є бабуся та діти, після чого його відпустили. Доказів його прибуття, на жаль, не мав.

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська, перевіривши докази у справі, визнавши, що покази обвинуваченого спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, визнав військовозобов’язаного винним в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, тобто у вчиненні злочину, передбачений ст.336 КК України.

Серед доказів, які суд досліджував, були повідомлення та пояснення т.в.о. начальника військкомату, картка обстеження та медичного огляду обвинуваченого, анкета кандидата на прийняття на військову службу на його ім`я, копія мобілізаційного розпорядження та воєнного квитка, журнал обліку видачі та вручення повісток військовозобов`язаним про призов на військову службу під час мобілізації, поіменний список військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у цьому військкоматі, що оповіщені та підлягають явці на відправку до складу команд, відповідно до якого обвинувачений не з`явився, а також - протоколи огляду завіреної копії корінця повістки розписки військовозобов`язаного про явку для мобілізації та копію журналу обліку видачі та вручення повісток військовозобов'язаному про призов на військову службу під час мобілізації з фототаблицею до нього.

Суд також встановив, що обвинуваченому було відомо про загальну мобілізацію та останній вважав, що виконав свій обов’язок ще в 1994-1997 роках.

Отже, у цій справі:

Обґрунтовуючи своє рішення, наступним:

• ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до якої громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (для оформлення військово-облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), проходження медичного огляду, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних, проходити медичний огляд, проходити військову службу і виконувати військовий обов`язок у запас, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
• ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до ТЦК та СП для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях начальників ТЦК та СП, де вони перебувають на військовому обліку, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

та незважаючи на невизнання військовозобов‘язаним своєї вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, Суд визнав, що чоловік вчинив злочин, передбачений ст.336 КК Україниі призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Аналізуйте судовий акт: Військовий квиток, навіть з відміткою про зняття з обліку, сам по собі він не є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону. (ВС КАС, справа №600/2520/22-а від 09.03.2023 р.);

Право на одноразову грошову допомогу членам сімей військовослужбовців, не підтвердити через встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу, бо такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (ВС КЦС, справа №290/289/22-ц від 22.03.2023 р.);

Обов`язковою ознакою дезертирства (ст.408 КК України), що відрізняє його від самовільного залишення служби (ст.407 КК України) є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від служби не тимчасово, а взагалі, назавжди. (ВС ККС, справа №297/2178/21 від 01.12.2022 р.);

Верховний Суд роз’яснив: чи можна оскаржити в суді повістку від військкомату (Постанова ВС від 8 вересня 2022 року у справі № 300/1263/22).

202/7286/23

1-кп/202/710/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м.Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052390000127 від 19 січня 2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Краматорську Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України -

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація.

Згідно ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизні, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного ( ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення військово-облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), проходження медичного огляду, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних, проходити медичний огляд, проходити військову службу і виконувати військовий обов`язок у запас, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до ТЦК та СП для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях начальників ТЦК та СП, де вони перебувають на військовому обліку, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Згідно ч.1 ст.42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, винні у порушенні правил військового обліку громадян України, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Встановлено, що громадянин ОСОБА_4 проходив строкову військову службу з листопада 1995 року по травень 1997 року, 16.05.1997 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином ОСОБА_4 є військовозобов`язаним запасу. У зв`язку з оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, 08.01.2023 пройшов військово-лікарську комісію, згідно якої визнаний придатним до військової служби.

08.01.2023 ОСОБА_4 вручено під особистий підпис повістку про явку на 14.01.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.

Проте,військовозобов`язаний ОСОБА_4 ,будучи придатнимдо військовоїслужби тане маючиправа навідстрочку відпризову навійськову службуза мобілізацією,передбаченого ст.23Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію»,діючи умисноз метоюухилення відпризову замобілізацією,без поважнихпричин,маючи можливістьприбути до ІНФОРМАЦІЯ_5 ,в порушеннявимог ст.65 Конституції України,ст.1,10,42Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу»,ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» таУказу ПрезидентаУкраїни №69/2022від 24.02.2022«Про загальну мобілізацію», 14.01.2023 та в подальшому не прибув в указаний час до місця призову.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України не визнав. Суду пояснив, що проходив військову службу у ЗСУ з 1995 року по 1997 рік, після чого перебував на обліку у військкоматі. У січня 2023 року проходив медичну комісію у військкоматі. Після медичного огляду у нього забрали військовий квиток (залишивши ксерокопію військового квитка) та вручили повістку на 14 січня 2023 року. 14 січня 2023 року він прибув до військкомату, але там було зачинено. На проходній він повідомив, що у нього на утриманні є бабуся та діти, після чого його відпустили. Про те, що наразі проводиться загальна мобілізація, знав. Відстрочку від призову не отримував. Вважає, що свій обов`язок щодо проходження військової служби він виконав ще з 1995 по 1997 рік.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_4 своєї вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, його вина підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Повідомленням т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 17.01.2023 №06/543 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст.336 КК України відносно ОСОБА_4 та поясненнями (т.2 а.с.6-8);

Карткою обстеження та медичного огляду №08/102 на ім`я ОСОБА_4 (т.2 а.с.9);

Анкетою кандидата на прийняття на військову службу на ім`я ОСОБА_4 (т.2 а.с.10-13);

Копією мобілізаційного розпорядження то воєнного квитка серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 (т.2 а.с.14-16);

Журналом № НОМЕР_2 обліку видачі та вручення повісток військовозобов`язаним про призов на військову службу під час мобілізації (т.2 а.с.21);

Поіменним списком військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , оповіщені та підлягають явці на відправку до складу команд НОМЕР_3 14 січня 2022 року о 08 год. 00 хв., відповідно до якого ОСОБА_4 не з`явився (т.2 а.с.22). Суд зазначає, що у вищезазначеному списку допущена описка у даті прибуття до Краматорського РТЦК, а саме правильною датою необхідно вважати 14 січня 2023 року а не 14 січня 2022 року, оскільки станом на 14 січня 2022 року воєнний стан не діяв та загальна мобілізація не проводилась;

Протоколом огляду від завіреної копії корінця повістки розписки військовозобов`язаного ОСОБА_4 про явку на 14.01.2023 для мобілізації 08.01.2023 та копію журналу №01-37 обліку видачі та вручення повісток військовозобов`язаним про призов на військову службу під час мобілізації від 30.03.2023 та фототаблицею до нього за участю ОСОБА_4 (т.2 а.с.38-40);

Протоколом огляду від завіреної копії корінця повістки розписки військовозобов`язаного ОСОБА_4 про явку на 14.01.2023 для мобілізації 08.01.2023 та копію журналу №01-37 обліку видачі та вручення повісток військовозобов`язаним про призов на військову службу під час мобілізації від 12.04.2023 за участю ОСОБА_4 (т.2 а.с.41);

Покази обвинуваченого щодо з`явлення до Краматорського РТЦК 14 січня 2023 року будь-якими доказами не підтверджується та спростовуються поіменним списком військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , оповіщені та підлягають явці на відправку до складу команд НОМЕР_3 14 січня 2023 року о 08 год. 00 хв., відповідно до якого ОСОБА_4 не з`явився.

Покази обвинуваченого суд розцінює як позицію захисту, метою якої є уникнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми діями, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст.336 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.336 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який міцних соціальних зв`язків немає, раніше не судимий, перебуває під наглядом у лікаря-нарколога, під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.

Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ст.336 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному проваджені не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадження відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370 373 374 376 394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Речові докази: завірену копію корінця повістки розписки військовозобов`язаного ОСОБА_4 про явку на 14.01.2023 для мобілізації 08.01.2023 та копію журналу №01-37 обліку видачі та вручення повісток військовозобов`язаним про призов на військову службу під час мобілізації залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1