04.10.2018 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Суд: Повторне подання апеляційної скарги, яка є тотожною скарзі поданої раніше та вже вирішеної судом є зловживанням процесуальним правом та підставою для застосування заходів процесуального примусу (АС Одеської області № 495/7494/17 від 16.08.2018)

Фабула судового акту: Цивільний процесуальний кодекс України у новій редакції, а саме положення ч. 1 ст. 44 прямо зобов’язують учасників процесу добросовісно користуватись своїми процесуальними правами та забороняють зловживання ними.

Проте чинне цивільне процесуальне законодавство прямо не визначає такого поняття як «зловживання процесуальними права», а отже така дефініція є оціночною та наявність або відсутність такого порушення залежить лише від волі суду.

У даній справі представник підприємства звернувся до суду із позовом до органу місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції провадження у справі було відкрито з чим представник відповідача не погодився та подав на таку ухвалу апеляційну скаргу посилаючись у ній на порушення судом правил підвідомчості (предметної юрисдикції).

Розглянувши зазначену скаргу апеляційний суд останню повернув скаржнику у зв’язку із тим, що раніше представник відповідача вже звертався з тотожною за замістом апеляційною скаргою та ухвалою апеляційного суду було відмовлено у відкриті провадження за цією апеляційною скаргою.

Констатуючи у діях відповідача наявність факту зловживання процесуальними правами, суд апеляційної інстанції зазначив, що Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Частиною 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, положеннями ч.1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У даній справі неодноразові оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі, за якими вже прийняті рішення судом апеляційної інстанції, носять систематичний характер, а тому, суд розцінює такі дії відповідача як такі що вчиняються з метою перешкоджання судочинству.

Внаслідок таких дій, суд позбавлений можливості належним чином розглянути справу по суті у строк більше 9 місяців.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку,що процесуальна поведінка відповідача свідчить про затягування судового процесу та зловживання ним своїми процесуальними правами,  а тому є підставою для накладення на останнього штрафу як заходу процесуального примусу у вигляді штрафу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України.

Фабула судового акту: Умовою для залишення позову без розгляду у зв’язку із неявкою позивача є його ПОВТОРНА неявка у судове засідання (Апеляційний суд Житомирської області № 296/4352/14-ц від 05.02.2018)

ВС/ККС: У разі якщо судовий розгляд було розпочато з початку, рішення суду про відсутність необхідності повторно викликати свідків є помилковим (ВС/ККС № 720/2612/15-к від 07.06.2018)

Суд: Явка свідків за викликом суду є обов’язковою, інакше – грошове стягнення у розмірі 1841 гривень (Ленінський райсуд м. Миколаєва від 10.08.2018 № 489/6249/17)

 

Номер провадження: 22-ц/785/6837/18

Номер справи місцевого суду: 495/7494/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.08.2018 року м. Одеса

Апеляційний судОдеської областів особісудді-доповідачаОСОБА_2,розглянувши питанняпро відкриттяпровадження заапеляційною скаргоюОСОБА_3 наухвалу суддіБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областіМишко В.В.від 06.11.2017року провідкриття провадженняу цивільнійсправі запозовом Приватногопідприємства «ПриватнаФірма «Мустанг»до Салганськоїсільської радиБілгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті,ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_3 проскасування рішення,скасування таусунення перешкоду користуваннівласністю,

встановив:

26.09.2017 року представник ПП «Приватна Фірма «Мустанг» звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2017 року було відкрито провадження у справі.

Не погодившись з вказаною ухвалою, 26.07.2018 року відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції правил підвідомчості, просить ухвалу скасувати та постановити нову про закриття провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2017 року про відкриття провадження по справі з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 23.02.2018 року звертався з тотожною за замістом апеляційною скаргою на ухвалу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2017 року про відкриття провадження по справі (т.2, а.с.75-76) та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.03.2018 року було відмовлено у відкриті провадження за цією апеляційною скаргою (т.2, а.с.80-81).

Згідно ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства ( ч.2 ст.121 ЦПК України).

Частиною 3 ст.13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, положеннями ч.1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з цим, в порушенні зазначених норм, 26.07.2018 року ОСОБА_3 в черговий раз було подано апеляційну скаргу на ухвалу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2017 року про відкриття провадження по справі, з підстав порушення правил підвідомчості.

Тоді, як вже було зазначено, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.03.2018 року вказане питання вже було вирішено.

Неодноразові оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі, за якими вже прийняті рішення судом апеляційної інстанції, носять систематичний характер, а тому, суд розцінює такі дії відповідача як такі що вчиняються з метою перешкоджання судочинству.

Внаслідок таких дій, суд позбавлений можливості належним чином розглянути справу по суті у визначений процесуальним законодавством процесуальний строк, оскільки провадження по справі було відкрито ще 06.11.2017 року, тобто справа не розглянута більше 9 місяців.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 звернувся з повторною апеляційною скаргою, тотожною за змістом апеляційній скарзі, яка була ним подана 23.02.2018 року та яка була предметом розгляду суду апеляційної інстанції, інших доводів апеляційна скарга, яка подана 26.07.2018 року, не містить, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин та яка подана крім іншого з процесуальними порушеннями (не сплачено судовий збір, не заявлено мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження), тому суд вважає такі дії учасника судового процесу зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечить завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Враховуючи наведеніобставини,суд приходитьдо висновку,що процесуальнаповедінка відповідачаОСОБА_3свідчить про затягування судового процесу та зловживання ним своїми процесуальними правами.

Частиною 3 ст. 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд враховує те, що постановлення ухвали провідмову увідкритті апеляційногопровадження заапеляційною скаргоюцієї особина цесаме судоверішення відповіднодо п.3ч.1ст.358ЦПК Україниє підставоюдля відмовиу відкриттіапеляційного провадженняу справі,однак, враховуючи визнання судом поданої апеляційної скарги зловживанням процесуальними правами учасником судового процесу, суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку положення ч. 3 ст. 44 ЦПК України та повернути апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу на ухвалу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2017 року про відкриття провадження по справі.

Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобовязаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом

Згідно ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.144 ЦПК України, одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; (п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України).

За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність застосування до відповідача - ОСОБА_3 заходу процесуального примусу у виді накладення штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1762,00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 44, ст.ст. 143, 144, 148, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В. від 06.11.2017 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Приватна Фірма «Мустанг» до Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про скасування рішення, скасування та усунення перешкод у користуванні власністю повернути

Застосувати до ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний облік картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1762,00 грн.

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 37993783, реквізити платежу: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Строк предявлення ухвали до виконання протягом трьох місяців, тобто до 18.11.2018 року.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.08.2018 року.

Суддя апеляційного суду

3
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення