Спори з податківцями під час воєнного стану: що врахувати?

Із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України та, відповідно, запровадженням правового режиму воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 перед відповідними профільними комітетами Верховної Ради України та депутатським корпусом як суб’єктами законодавчої ініціативи постало чимало завдань щодо врегулювання суспільних відносин, які існують та будуть виникати у взаєминах платників податків та органів Державної податкової служби України, її територіальних підрозділів.

Всі розуміли, що війна в країні – це важке випробування для кожного, незалежно від того, має суб’єкт податкових правовідносин статус платника податку чи статус контролюючого органу. Мету та завдання останнього ніхто не скасовував, а наповнення бюджету країни, в якій триває війна, залежить винятково від Міністерства фінансів України та державних органів, якими воно здійснює поточне керування. Одним із таких органів є Державна податкова служба України.

Майже за вісім місяців війни Верховною Радою України прийнято понад двадцять два законодавчі акти, якими було внесено зміни до Податкового кодексу України (ПК України). Розглянемо ключові зміни до ПК України, що їх платники податків мають взяти до уваги.

Суттєвих змін зазнав підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тому рекомендуємо платникам податків більш детально з ними ознайомитись. Вважаємо, що кожен із читачів обов’язково знайде відповіді на ті питання, які не будуть розкриті в цій статті.

Читайте статтю: Пеня нараховується автоматично і рішення ДПС не вимагає!

Щодо права податківців на проведення податкових перевірок

Із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупиняється на період воєнного, надзвичайного стану. Що це означає?

Оскільки було введено воєнний стан, держава вирішила, що про карантин настав час забути. Наразі це неактуально і надано право на проведення позапланових документальних перевірок платників податків. Як проводять податківці перевірки та чим це закінчується – платники податків добре знають.

Можливо, у когось постане логічне запитання: а що із відповідальністю платників податків та гарантіями незастосування штрафних санкцій на ковідний період і період воєнного часу? Все просто, відповідальність настане у розмірі та згідно з приписами ПК України.

Приписами абзацу 16 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України прямо передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію на вжиття штрафних санкцій не застосовуються.

Виключення щодо застосування відповідальності передбачено лише для тих платників податків, які вчиняли дії (дії або бездіяльність) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), про що прямо вказано у підпункті 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України.

Далі розглянемо, перебіг яких строків не зупинено.

Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було зупинено перебіг строків. Слід звернути увагу, що відповідно до вказаного пункту є виключення, які стосуються як платників податків, так і контролюючих органів. Пріоритет дотримання податкової дисципліни платників податків та недопущення зловживання дискреційними повноваженнями контролюючого органу законодавець зберігає, тому строки не були зупинені щодо:

- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Читайте статтю: Верховний Суд підтвердив неправомірність перевірок під час «ковідного мораторію». Що це означає для платників податків та держави?

Якщо ви стали об’єктом податкової перевірки та за її результатом отримали відповідний акт, а в подальшому – і податкове повідомлення-рішення, не забувайте своєчасно подавати заперечення та/або звертатися до суду з метою оскарження рішень контролюючих органів. Слід нагадати, що у разі звернення до суду із позовом, предметом якого є оскарження рішення контролюючого органу, яким вам донараховано податкові зобов’язання, таке рішення автоматично зупиняється, а сума податкового зобов’язання залишається невизначеною до вирішення судом справи.

Як бути платникам податків, які через збройну агресію рф втратили документи первинного бухгалтерського обліку та які є у переліку підприємств на перевірку?

У такому випадку потрібно діяти на випередження та користуватися тими правовими механізмами, що були запроваджені законодавцем. Наведена рекомендація може стати у пригоді тим платникам податків, хто ще не отримав у електронному кабінеті документи, передбачені ПК України, які є підставою для проведення перевірки.

Законом України від 01.04.2022 № 2173 «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено підпунктом 69.28. У цьому пункті встановлюються правила на підтвердження платником податків даних, визначених у податковій звітності, в разі втрати ним первинних документів через бойові дії та окупацію.

У випадку втрати та / або неможливості вивезення первинних документів платник податків / податковий агент подає до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів. Таке повідомлення подається в довільній формі. В ньому зазначаються обставини, що призвели до втрати та / або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди та загальний перелік втрачених документів (за можливості – реквізити). Повідомлення підписується керівником підприємства та головним бухгалтером. Після подання такого повідомлення запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених в ньому податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків / податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, цей платник податків зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин їх втрати.

Платники податків / податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Звертаємо увагу читачів: втрата документів, що не пов’язана з перебуванням на територіях, на яких ведуться / велися бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях, не надає права платнику податків / податковому агенту застосовувати положення цього підпункту. Тож не рекомендуємо зловживати своїми правами у такому випадку.

Законодавець покладає обов’язок доведення відсутності підстав для застосування платником податків / податковим агентом спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, на податковий орган.

У разі відмови у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення у справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків / податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов’язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях / розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Таким чином, користуючись вказаним правовим механізмом, платник податків / податковий агент отримає навіть після закінчення або припинення військового стану гарантію того, що до нього не прийдуть контролюючі органи з перевіркою, та, у свою чергу, буде звільнений від відповідальності за відсутність документів первинного бухгалтерського обліку, які визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Щодо практичного аспекту застосування змін, внесених до Податкового кодексу України на період дії воєнного стану

Наведені вище зміни до ПК України були внесені у поточному 2022 році та зумовлені введенням в країні воєнного стану, а отже, практичного застосування набудуть лише восени – під час здійснення перевірок суб’єктів господарювання.

Суб’єктам господарювання, які будуть об’єктом податкової перевірки, вже зараз необхідно брати до уваги відповідні зміни. Незабаром постане гостра необхідність у пошуку відповідей на питання: як потрібно діяти з урахуванням зазначених змін?

З огляду на реалії сьогодення варто звертати особливу увагу на постійні зміни, які законодавець вносить до ПК України та інших підзаконних нормативно-правових актів, що є частиною податкового законодавства України та регулюють відповідну групу податкових правовідносин. Податкові правовідносини можливо умовно поділити на групи в залежності від виду оподаткування та податку, який сплачує особа. А більша частина із них зазнали змін.

Насамперед потрібно пильнувати платникам податку на додану вартість, платникам акцизного податку, платникам ренти, екологічного та земельного податку, податку на майно, відмінне від земельної ділянки, та особливо тим платникам, які здійснювали або продовжують здійснювати свою діяльність на тимчасово окупованих територіях, мають відокремлені підрозділи, майно або майнові права на відповідних територіях.

Слід зауважити, що на сьогодні відсутня практика Верховного Суду з питань практичного застосування внесених змін до ПК України на період воєнного стану. Ймовірно, ці питання буде порушено у майбутніх спорах, що виникатимуть між платниками податків та контролюючими органами.

У разі виникнення необхідності у захисті прав можна користуватися попередніми висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, винесеними раніше. Однак слід змінювати підхід та усвідомлювати, що норми права постійно зазнають трансформації, а тому і висновки судів матимуть аналогічні наслідки.

Автор статті: Булай Владислав Сергійович