Щодо представництва потерпілого - юридичної особи після її ліквідації

Юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, може бути потерпілим у кримінальному процесі (ч.1.ст.55 КПК України).

В якості потерпілого юридична особа в кримінальному процесі діє через свого представника, яким може бути керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю (ч.2.ст.58 КПК України) або ж адвокат (в розумінні ч.1ст.58 КПК України).

Якщо потерпілого юридичну особу представляє адвокат, тоді його повноваження підтверджуються такими ж документами як і захисника - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та договором про надання правової допомоги, ордером.

Під час судового розгляду справи перевірка повноважень захисників і представників є обов’язком секретаря судового засідання перед відкриттям судового засідання (ч.2ст.342 КПК України). Така перевірка секретарем судового засідання здійснюється за формальними ознаками: строк дії договору, наявність підписів, печаток тощо.

Відтак, секретар судового засідання під час такої перевірки повноважень не в змозі перевірити, чи не є потерпілий - юридична особа припиненою.

Отож не виключеною є ситуація, коли в ході судового розгляду справи юридична особа ліквідована, а її представник, маючи договір про надання правової допомоги, продовжує брати участь в судових засіданнях.

Але чи правомірно це? Очевидно, що ні.

Потерпілий та його представник є учасниками кримінального провадження та учасниками судового провадження (п.25,п.26.ч.1.ст.3 КПК України).

При цьому потерпілий є самостійним учасником провадження, має процесуальні права та обов’язки. Повноваження ж представника потерпілого є похідними від повноважень потерпілого, так як представник користується не власними процесуальними правами, а процесуальними правами потерпілого, якого він представляє (ч.4 ст.58 КПК України).

Ліквідація юридичної особи, яка раніше була визнана потерпілим, призводить до анулювання її повноважень в кримінальному процесі і як наслідок до припинення повноважень її представника. Інакше це б означало, що представник діє у власних інтересах, що суперечить його процесуальному статусу. Договір правової допомоги також припиняється в порядку ст.609 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Є очевидною незаконність всіх процесуальних дій представника потерпілого, що вчиняються ним після припинення юридичної особи, яку він представляє. Зокрема, всі докази, які зібрав та надав суду такий представник потерпілого не будуть відповідати критерію допустимості. Під сумнів будуть поставлені показання, що надані свідком, експертом на запитання, поставлені представником потерпілого. Такий представник може «встигнути» здійснити й інші процесуальні дії: підписати угоду про припинення, подати апеляційну чи касаційну скаргу, тощо.

Таким чином, перевірка повноважень учасників процесу має бути не тільки обов’язком секретаря судового засідання. Учасникам процесу також варто перевіряти повноваження один одного, що можна зробити під час ознайомлення з матеріалами справи, або шляхом заявлення клопотання про надання можливості ознайомитися із документами, підтверджуючими повноваження.

Автор статті: Керод Роман Петрович

Користуйтесь консультацією: Угода зі слідством чи потерпілим. Як уникнути проблем?