Історія справи

Р І Ш Е Н Н Я іменем україни22 жовтня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В., Лесько А.О., Хопти С.Ф., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 травня 2014 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року, в с т а н о в и л а: У червні 2013 року публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (далі - ПАТ «Банк Кредит Дніпро») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що13 березня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір про надання кредитної лінії № 130308-UAH, за яким останній надано кредит у сумі 94 тис грн. на споживчі цілі зі строком повернення не пізніше 12 березня 2013 року разом із платою за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язань цього ж дня між банком та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були укладені договори поруки 130308-UAH-П та 130308-UAH-П-1. Проте боржник умови договору не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, письмові вимоги до поручителів залишені без задоволення. У зв'язку із цим, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості у розмірі 236 935 грн. 79 коп., з яких несплачена частка кредиту - 83 023 грн. 40 коп., відсотки за користування кредитом - 109 709 грн. 30 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 11 163 грн. 72 коп., пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом - 13 207 грн. 74 коп., 5 732 грн. 75 коп. - інфляційних витрат за користування кредитом та 5 200 грн. 59 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 3 925 грн. 52 коп. - інфляційних витрат за нарахованими відсотками за користування кредитом та 4 972 грн. 78 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків. Рішенням Дзержинського районного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за договором про надання кредитної лінії № 130308-UAH від 13 березня 2008 року, договорами поруки 130308-ЦАН-П, 130308-иАН-П-1 від 13 березня 2008 року у сумі 119 917 грн. 38 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Розстрочено виконання рішення в частині задоволення позовних вимог строком на два роки, зі сплатою протягом перших 23 місяців платежу у сумі 5 тис грн., та останнім 24-м платежем у сумі 4 917 грн. 38 коп. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розстрочення його виконання. Доповнено п'ятий абзац резолютивної частини рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року після слів: «у сумі 4 917 грн. 38 коп.» словами «з моменту набрання рішенням законної сили». У касаційній скарзі ПАТ «Банк Кредит Дніпро», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині розстрочення виконання рішення, рішення апеляційного суду скасувати повністю. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому у силу ст. 335 ЦПК України не переглядаються. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок невиконання відповідачами зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість за договором про надання кредитної лінії у розмірі 119 917 грн. 38 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно на користь банку. Крім того, суд задовольнив клопотання відповідачів та розстрочив виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором строком на 2 роки, зі сплатою протягом перших 23 місяців платежу в сумі 5 тис. грн. та останнім 24-м платежем у сумі 4 917 грн. 38 коп. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розстрочення виконання рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість такого розстрочення саме з моменту набрання рішенням законної сили. Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам закону судові рішення в частині розстрочення виконання рішення у повній мірі не відповідають.Судами встановлено, що 13 березня 2008 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання кредитної лінії № 130308-UAH, за яким останній надано кредит у сумі 94 тис. грн. на споживчі цілі зі строком повернення не пізніше 12 березня 2013 року разом із платою за користування кредитом (а. с. 40-44). Для забезпечення виконання зобов'язань цього ж дня між банком та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були укладені договори поруки 130308-UAH-П, та 130308-UAH-П-1 (а. с. 50-55).Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Судами не встановлено обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення або ускладнюють його виконання. Посилання заявників на перебування на їх утриманні малолітньої дитини не є винятковим випадком, який давав би підстави для розстрочення виконання судового рішення. При постановленні рішень, суди невірно застосували ст. 373 ЦПК та ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» до даних правовідносин, оскільки зазначені правові норми підлягають застосуванню у тому випадку, якщо відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду і наявні обставини, що утруднюють його виконання. Оскільки обставини справи судами встановлені повно і правильно, не потребують додаткового дослідження доказів, однак судові рішення у частині вирішення позовних вимог про розстрочення виконання рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому вони у цій частині підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог з вищенаведених підстав. Керуючись ст. ст. 333, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справв и р і ш и л а :Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 травня 2014 року у частині позовних вимог про розстрочку виконання рішення, та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року скасувати, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 травня 2014 року залишити без змін. Рішення оскарженню не підлягає. Головуючий: Д.Д. Луспеник Судді: Б.І. Гулько О.В. Закропивний А.О. Лесько С.Ф. Хопта