Стаття 31. Злісне або неодноразове порушення встановлених вимог режиму надзвичайного стану, вчинення дій, що провокують порушення правопорядку чи розпалюють національну ворожнечу, активне перешкоджання здійсненню громадянами і службовими особами їх законних прав та обов'язків, непокора законному розпорядженню або вимозі особи, яка виконує обов'язки з охорони громадського порядку, а також порушення правил адміністративного нагляду, вчинене у місцевості, де введено надзвичайний стан, тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на місяць або адміністративний арешт на строк до тридцяти діб, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. ( Частина перша статті 31 в редакції Закону N 409/95-ВР від 31.10.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) - Про надзвичайний стан - Закони України

Стаття 1. Надзвичайний стан-це передбачений Конституцією України ( 254к/96-ВР ) особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені цим Законом обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.

Стаття 2. Метою введення надзвичайного стану є якнайшвидша нормалізація обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, нормального функціонування конституційних органів влади, органів місцевого і регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства.

Стаття 3. Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим.

Стаття 4. Надзвичайний стан може бути введено за умов:

Стаття 5. Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях вводиться постановою Верховної Ради України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України.

Стаття 6. До введення надзвичайного стану за умов, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5, 6 статті 4 цього Закону, Президент України або Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутись через засоби масової інформації або в інший можливий спосіб до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, котрі є умовою для запровадження надзвичайного стану, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого у зверненні строку і попередженням про можливість введення надзвичайного стану.

Стаття 7. За умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено негайно і без попередження.

Стаття 8. В постанові Верховної Ради України або Указі Президента України про введення надзвичайного стану повинні бути вказані:

Стаття 9. В разі введення надзвичайного стану Указом Президента України Президент України не пізніше трьох годин з часу підписання зобов'язаний передати Указ про введення надзвичайного стану Верховній Раді України, а Верховна Рада України зобов'язана розглянути переданий їй Указ протягом не більше 24 годин.

Стаття 10. Указ Президента України про введення надзвичайного стану втрачає силу, якщо Верховна Рада України не затвердила його в передбачені статтею 9 Закону строки, про що населення відповідної території сповіщається Верховною Радою через засоби масової інформації чи іншим способом.

Стаття 11. Надзвичайний стан на всій території України може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих місцевостях.

Стаття 12. При введенні надзвичайного стану на всій території України Верховна Рада України продовжує свою сесію протягом всього строку дії надзвичайного стану.

Стаття 13. Під час надзвичайного стану держава може вживати заходів, передбачених цим Законом, відступаючи від своїх зобов'язань за Конституцією лише настільки, наскільки це вимагається гостротою стану, за умови, що такі заходи не є несумісними з іншими зобов'язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації виключно на основі національності, мови, статі, релігії чи соціального походження.

Стаття 14. У період дії надзвичайного стану не можуть бути розпущені Верховна Рада України та Верховна Рада Республіки Крим, зупинена їх та Президента України діяльність. Якщо надзвичайний стан оголошено в міжсесійний період Верховної Ради України або Верховної Ради Республіки Крим, їх сесія відновлюється без додаткового оголошення.

Стаття 15. В умовах надзвичайного стану продовжують свою діяльність Конституційний Суд України, суди, органи прокуратури України.

Стаття 16. Верховна Рада і Президент України можуть зупинити на час дії надзвичайного стану будь-яке рішення органів місцевої державної адміністрації та місцевого і регіонального самоврядування, що діють на території, де введено надзвичайний стан.

Стаття 17. В умовах надзвичайного стану органи, що здійснюють управління на відповідній території, можуть наділятися надзвичайними повноваженнями для проведення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також ліквідації загрози безпеці громадян.

Стаття 18. Органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування території, на якій введено надзвичайний стан, можуть бути поставлені в пряму підпорядкованість Президенту України.

Стаття 19. У разі неналежного здійснення своїх функцій органами державної виконавчої влади або виконавчими органами місцевого самоврядування території, де запроваджено надзвичайний стан, можуть бути утворені тимчасові надзвичайні органи Верховною Радою або Президентом України. При цьому діяльність органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування зупиняється.

Стаття 20. У виняткових випадках для координації дій по забезпеченню режиму надзвичайного стану при його введенні з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5, 6 статті 4 цього Закону, постановою Верховної Ради України або Указом Президента України командуючому Національною гвардією України може бути доручено спільно з Міністром внутрішніх справ та Головою Служби безпеки України створити оперативний штаб на чолі з комендантом території, який є відповідальним за підтримання правопорядку і забезпечення безпеки громадян на ввіреній йому території.

Стаття 21. Органи, зазначені в статтях 17, 19 цього Закону, мають право видавати обов'язкові до виконання на відповідній території накази і розпорядження з питань забезпечення режиму надзвичайного стану.

Стаття 22. Постановою Верховної Ради України чи Указом Президента України про введення надзвичайного стану встановлюється перелік і межі надзвичайних заходів, що застосовуються в умовах надзвичайного стану.

Стаття 23. У разі введення надзвичайного стану з підстав, зазначених у пунктах 2, 3, 4, 5, 6 статті 4 цього Закону, додатково може бути вжито таких заходів:

Стаття 24. У разі введення надзвичайного стану з підстав, передбачених пунктом 1 статті 4 цього Закону, додатково до заходів, передбачених статтею 22 Закону, можуть вживатися такі заходи:

Стаття 25. Всі державні органи, органи місцевого територіального самоврядування, підприємства, установи, громадські об'єднання і організації, а також громадяни на території, де запроваджено надзвичайний стан, зобов'язані сприяти органам, які здійснюють управління на цій території, та виконувати їх рішення.

Стаття 26. Забезпечення громадського порядку, охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян в умовах надзвичайного стану може здійснюватися силами та засобами органів і внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Служби безпеки України відповідно до чинного законодавства. ( Частина перша статті 26 в редакції Закону N 409/95-ВР від 31.10.95 )

Стаття 27. Списки особового складу військових підрозділів і формувань, а також громадян, які брали безпосередню участь в усуненні обставин, що спричинили введення надзвичайного стану, зберігаються в архівах відповідних міністерств і відомств з наступною передачею їх до Державного архіву України.

Стаття 28. Порушення режиму надзвичайного стану тягне за собою відповідальність, встановлену цим Законом, іншими законодавчими актами України.

Стаття 29. Порушення особою правил комендантської години тягне за собою затримання до закінчення комендантської години. Затримані за порушення правил комендантської години підлягають особистому огляду і огляду їх речей, про що складається протокол.

Стаття 30. Порушення особою вимог режиму надзвичайного стану, за винятком правил комендантської години, тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. ( Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 )

Стаття 31. Злісне або неодноразове порушення встановлених вимог режиму надзвичайного стану, вчинення дій, що провокують порушення правопорядку чи розпалюють національну ворожнечу, активне перешкоджання здійсненню громадянами і службовими особами їх законних прав та обов'язків, непокора законному розпорядженню або вимозі особи, яка виконує обов'язки з охорони громадського порядку, а також порушення правил адміністративного нагляду, вчинене у місцевості, де введено надзвичайний стан, тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на місяць або адміністративний арешт на строк до тридцяти діб, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. ( Частина перша статті 31 в редакції Закону N 409/95-ВР від 31.10.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 )

Стаття 32. Протоколи про порушення режиму надзвичайного стану складаються уповноваженою на це службовою особою.

Стаття 33. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом трьох діб одноособово суддею районного (міського) суду у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Стаття 34. Органи влади, що діють на території, де введено надзвичайний стан, в разі затримання іноземних громадян за порушення режиму надзвичайного стану, зобов'язані повідомити про затримання Міністерство закордонних справ України.

Стаття 35. Вироки, що передбачають смертну кару, до виконання не приводяться протягом всього часу дії надзвичайного стану і тридцяти діб після його припинення чи скасування.

Стаття 36. Перевищення особами, залученими до підтримання режиму надзвичайного стану, своїх повноважень, а так само неправомірне застосування сили особами, які виконують обов'язки щодо охорони громадського порядку, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Стаття 37. Правосуддя на території, де введено надзвичайний стан, здійснюється тільки судом. На цій території діють всі суди, утворені відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ). Утворення будь-яких інших судових або позасудових органів забороняється.

Стаття 38. Особам, переведеним відповідно до статті 24 Закону на роботу, не обумовлену трудовим договором, а також залученим для робіт по ліквідації наслідків надзвичайних обставин, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства, але не менше заробітної плати за основним місцем роботи.

Стаття 39. Особам, які постраждали від надзвичайних обставин або у зв'язку з проведенням робіт по їх відверненню або ліквідації їх наслідків, відповідні державні органи надають жилі приміщення, відшкодовують заподіяні матеріальні збитки, сприяють у працевлаштуванні та подають іншу необхідну допомогу за умов і в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 40. Введення надзвичайного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання, для будь-яких обмежень права на життя, на свободу думки, совісті, релігії в розумінні цих прав і свобод, прийнятому в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права ( 995_043 ) і законах України, якщо вони не суперечать їм.

Стаття 41. Передбачені цим Законом обмеження конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, які можуть бути застосовані за умов надзвичайного стану, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Введення інших обмежень забороняється.

Стаття 42. Верховна Рада України протягом всього часу дії надзвичайного стану здійснює контроль за дотриманням цього Закону і проводить періодичні депутатські інспекційні перевірки територій, де введено надзвичайний стан. Всі посадові особи зобов'язані сприяти представникам Верховної Ради України в здійсненні перевірок і надавати вичерпну інформацію з питань, що належать до їх діяльності в умовах надзвичайного стану.

Стаття 43. На період дії надзвичайного стану продовжується строк повноважень, у разі його закінчення, представницьких органів місцевого і регіонального самоврядування, Верховної Ради Республіки Крим, Верховної Ради України, Конституційного Суду України.