Стаття 11. Зберігання, розміщення та переміщення державних резервів

1. Запаси матеріальних цінностей державного матеріального резерву розміщуються на підприємствах, в установах та організаціях, які можуть забезпечити відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву.

Запаси матеріальних цінностей державного матеріального резерву, розміщені на відповідальне зберігання та резервування, підлягають обов’язковому страхуванню на випадок втрати, псування, пошкодження, знищення, у тому числі внаслідок стихійних лих, техногенних катастроф, нещасних випадків, протиправних дій третіх осіб.

Номенклатура матеріальних цінностей державного матеріального резерву, що підлягають страхуванню, визначається Кабінетом Міністрів України.

Договір страхування матеріальних цінностей державного матеріального резерву укладається на користь держави відповідальним зберігачем, резервантом із страховиком, якому присвоєно найвищий рейтинг фінансової стійкості (надійності) за Національною рейтинговою шкалою уповноваженим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рейтинговим агентством.

Для державних підприємств, установ та організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також для суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, визнаних відповідно до законодавства України суб’єктами господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву є обов’язковим.

2. Запаси державного матеріального резерву можуть розміщуватися:

1) на відповідальне зберігання у відповідальних зберігачів на підставі укладених договорів відповідального зберігання. Типова форма договору про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву встановлюється Кабінетом Міністрів України;

2) у резервантів (резидентів) на підставі договорів резервування. Типова форма договору резервування з резервантом (резидентом) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Запаси державного матеріального резерву можуть розміщуватися поза межами території України у відповідальних зберігачів та/або у резервантів (нерезидентів), які відповідають вимогам, визначеним статтею 6 цього Закону, на підставі відповідних договорів, укладених згідно з нормами міжнародного права.

Запаси державного матеріального резерву не можуть розміщуватися на території іноземної держави, яку відповідно до рішення Верховної Ради України визнано державою-агресором та/або державою-окупантом, або яка своїми діями сприяє збройній агресії проти України, або щодо якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Виконання відповідальним зберігачем та/або резервантом (нерезидентом) своїх зобов’язань забезпечується міжнародною банківською гарантією, що надається банком-гарантом, який відповідає критеріям фінансової стійкості згідно з міжнародною системою індикаторів, відповідно до уніфікованих правил для гарантій та інших міжнародних документів, що регулюють питання здійснення операцій за гарантіями, на повну вартість матеріальних цінностей, що розміщуються на відповідальне зберігання або резервування, та діє протягом усього строку дії відповідного договору.

Перелік видів матеріальних цінностей, розміщення яких дозволяється за межами території України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідальні зберігачі та/або резерванти (резиденти) на першу вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, зобов’язані надати відповідні документи, забезпечити безперешкодний доступ до місць зберігання державного матеріального резерву, а також забезпечити технічні можливості та сприяти визначенню їх обсягів, складу та якості.

4. Переміщення матеріальних цінностей державного матеріального резерву здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, у разі виникнення загрози втрати або пошкодження матеріальних цінностей державного матеріального резерву за зверненням відповідальних зберігачів, резервантів.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, про переміщення матеріальних цінностей державного матеріального резерву погоджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державних резервів.

Порядок переміщення матеріальних цінностей державного матеріального резерву встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Переміщення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву здійснюється за рішенням міністерства, іншого центрального або місцевого органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.