Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоМаринченка В.Л., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства «Фаворит Компані» (далі - Товариство) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області (далі - Інспекція) про скасування постанови та припису,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції від 15 січня 2014 року № 4/6-ю/вих./6/141/14 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 109 620 грн та припис про усунення виявлених у ході перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 грудня 2013 року № 125.

Оскаржувана постанова прийнята за результатами проведеної Інспекцією у грудні 2013 року перевірки, на підставі яких Товариство притягнуто до відповідальності відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 208/94-ВР) внаслідок зазначення у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 16 грудня 2013 року № ЖТ 1531333611025 (далі - декларація) недостовірних даних, зокрема, даних щодо площі аптечного кіоску, магазину непродовольчих товарів, магазину продовольчих товарів офісних приміщень та приміщень кафе по вул. Бродія 49б, Бродія 49в (адреса будівництва по вул. Вітрука, 6/1) в м. Житомирі.

На обґрунтування позову Товариство послалося на те, що подана 27 грудня 2013 року декларація згідно з пунктами 20, 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок), була повернута позивачу без реєстрації на доопрацювання разом із супровідним листом, у якому Інспекція вказала недоліки декларації та роз'яснила право повторного звернення для реєстрації декларації Інспекцією.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 5 лютого 2015 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував та відмовив у задоволенні позову Товариства.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом пункту 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2015 року.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції не погодився з висновками судів попередніх інстанцій та виходив із того, що при винесенні оскаржуваних постанови та припису, Інспекція правомірно провела перевірку щодо дотримання Товариством законодавства у сфері містобудівної діяльності. Крім того, дійшов висновку, що настання відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності не залежить від наявності чи відсутності зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Вважає, що визначальними обставинами для застосування пункту 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР в частині відповідальності за наведення недостовірних даних у декларації є безпосередньо факт подання такої декларації.

Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України Товариство посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2015 року (К/800/39027/14), у якій, на думку заявника, касаційний суд вказав на те, що повернута на доопрацювання декларація про готовність об'єкта до експлуатації не може бути підставою для застосування санкцій тому, що станом на день прийняття оскаржуваної постанови порушення допущено не було, оскільки декларація не була прийнята та зареєстрована Інспекцією. Між тим, аналіз зазначеної ухвали Суду свідчить про відсутність неоднакового застосування пункту 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР, оскільки в цьому випадку суд прийшов до висновку, що відповідальність за наведення недостовірних даних у декларації, настає за фактом подання такої декларації, незалежно від того, чи повернута ця декларація на доопрацювання чи ні.

Наведене не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Фаворит-Компані» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. Маринченко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких О.В. Кривенда В.В. Кривенко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький