Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Панталієнка П.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_11 до Державної міграційної служби України (далі - ДМС), Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - ГУ ДМС) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати неправомірними та скасувати наказ ГУ ДМС від 6 червня

2014 року № 289 про відмову у прийнятті заяви про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та рішення ДМС від 24 липня 2014 року № 26-14 про відхилення скарги на рішення органу міграційної служби про відмову в прийнятті заяви щодо визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати ГУ ДМС прийняти його заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, відповідно до вимог чинного законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 листопада

2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, в позові відмовив.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, представник

ОСОБА_11 - ОСОБА_12 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційної скаргою.

Ухвалою від 23 лютого 2015 року суд касаційної інстанції зазначену скаргу залишив без руху, вказав на її недоліки та надав строк до 16 березня 2015 року для їх усунення. Зокрема, скаржнику необхідно було надати документ про сплату судового збору або копію документа, який надає право на пільги щодо його сплати.

24 березня 2015 року Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору та повернув йому касаційну скаргу на підставі статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку із тим, що вимог суду представник позивача не виконав і в указаний судом строк недоліків заяви не усунув.

10 квітня 2015 року, не погоджуючись із ухвалою касаційного суду від 24 березня 2015 року, представник ОСОБА_11 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку заявника, вказане судове рішення перешкоджає подальшому провадженню у справі, а саме через неоднакове застосування судом касаційної інстанції, зокрема, пункту 23 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»

(далі - Закон № 3674-VI). У заяві представник позивача, зокрема просить скасувати зазначену ухвалу касаційного суду, ухвалити нове судове рішення, яким відкрити провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_11.

На обґрунтування заяви додав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2014 року (справа № К/800/64295/14) та 13 січня 2015 року

(справа № К/800/68538/14). Цими ухвалами Вищий адміністративний суд України відкрив касаційні провадження у відповідних справах. При цьому сплата судового збору за розгляд касаційних скарг не вимагалась на підставі пункту 23 частини першої

статті 5 Закону № 3674-VI.

Натомість у справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що за подання касаційної скарги на судові рішення у спорах, передбачених

статтею 12 Закону України від 8 липня 2011 року № 3671-VІ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі - Закон № 3671-VІ), звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 23 частини першої статті 5 Закону

№ 3674-VI не передбачено.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах виходить із такого.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

За подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (пункт 3 частини третьої статті 4 Закону

№ 3674-VI).

При цьому статтею 5 Закону № 3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 23 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору звільнені позивачі за подання позовів у порядку, визначеному

статтею 12 Закону № 3671-VІ.

Таким чином, базою для обчислення ставки судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV КАС, є розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в силу положень пункту 23 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI не підлягає сплаті судовий збір за подання адміністративного позову про оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, передбаченого частиною першою статті 12 Закону № 3671-VІ, та при оскарженні судових рішень у цих справах у касаційному порядку.

За таких обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву представника ОСОБА_11 - ОСОБА_12 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий П.В. Панталієнко Судді:О.Ф. Волков О.А. КороткихМ.І. Гриців О.В. Кривенда В.В. КривенкоВ.Л. Маринченко О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін О.О. Терлецький