П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоМаринченка В.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представників: позивача - Литвиненка О.С., Якимової І.І., відповідачів - Деревцова С.І., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Карпатигаз» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ДПІ, ГУ відповідно), Гадяцької об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі - Гадяцька ОДПІ), Зіньківського відділення Гадяцької ОДПІ, Котелевського відділення Гадяцької ОДПІ, Карлівської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі - Карлівська ОДПІ), Полтавської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі - Полтавська ОДПІ), Лохвицької об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі - Лохвицька ОДПІ), ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області, Краснокутського відділення Богодухівської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, Богодухівської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, Нововодолазької об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, Лозівської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у Богородчанському районі), Чугуївської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, Красноградської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року Товариство як оператор спільної діяльності між ним, публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «Укргазвидобування» та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ (Мisen Enterprises AB) за договором про спільну діяльність від 10 червня 2002 року № 3 звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 5 листопада 2014 року, якими позивачу донараховано грошові зобов'язання із плати за користування надрами в сумі 32 877 910 грн 59 коп., 418 434 грн податку на прибуток та 910 535 грн податку на додану вартість (далі - ПДВ), а також податкові повідомлення-рішення решти відповідачів від 12-14, 17, 20 та 21 листопада 2014 року, якими позивачу донараховано грошові зобов'язання із плати за користування надрами в сумі 24 903 152 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 22 вересня 2014 року № 1415/26-59-22-01/337504782 про результати документальної планової перевірки згаданого договору про спільну діяльність з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, в якому ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вказала на порушення Товариством підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України (далі - ПК), що призвело до заниження плати за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний) на загальну суму 26 302 328 грн 47 коп., у тому числі за ІІІ-IV квартали 2012 року, січень-грудень 2013 року; підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 ПК, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК, що призвело до заниження ПДВ за січень, лютий, квітень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень-березень, червень 2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 червня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення у частині правильності нарахування плати за користування надрами, суд касаційної інстанції виходив із того, що за правилами підпункту 263.1.4 пункту 263.1, підпункту 263.2.1 пункту 263.2, підпунктів 263.11.4, 263.11.5 пункту 263.11 та підпунктів 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 ПК під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин є уповноважена особа договору про спільну діяльність, на яку покладено обов'язок нараховувати та вносити плату за користування надрами, подавати відповідні розрахунки з обсягів видобутих корисних копалин. Під час виконання договору про спільну діяльність об'єктом оподаткування платою за користування надрами по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої корисної копалини виключно у межах спільної діяльності.

Суди встановили, що за умовами договору про спільну діяльність весь базовий обсяг вуглеводнів, видобутий на діючих свердловинах, є власністю ПАТ «Укргазвидобування» та не передається Спільній діяльності. Власністю Спільної діяльності є лише обсяг додаткових (понадбазових) вуглеводнів, видобутих Спільною діяльністю понад базовий видобуток. При цьому Товариство як оператор спільної діяльності подавало податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та вносило до бюджету з єдиного рахунку спільної діяльності плату за користування надрами виходячи із обсягів видобутої корисної копалини за договором, тобто із понадбазових обсягів; у свою чергу, базові обсяги вуглеводнів видобуто ПАТ «Укргазвидобування» як окремою юридичною особою під час здійснення самостійної господарської діяльності.

Таким чином, за період з липня 2012 року по грудень 2013 року з базових обсягів видобутих вуглеводнів, щодо яких податковим органом встановлено заниження плати за користування надрами на суму 26 302 328 грн 47 коп., ПАТ «Укргазвидобування» самостійно нараховувало, декларувало та вносило до бюджету плату за користування надрами, що виключає обов'язок оператора Спільної діяльності в особі Товариства повторно оподатковувати базові обсяги видобутку вуглеводнів, які, як установили суди, видобуто поза межами Спільної діяльності.

Погодився цей суд і з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності донарахування Товариству ПДВ та податку на прибуток з огляду на встановлення цими судами фактичного виконання господарських зобов'язань, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, відповідності укладених договорів економічному змісту та діловій меті товариства, використання позивачем отриманих благ у його господарській діяльності та зміни у структурі активів Товариства внаслідок здійснення спірних господарських операцій.

У заявах про перегляд судових рішень Верховним Судом України ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, Полтавська ОДПІ, Лохвицька ОДПІ, Гадяцька ОДПІ, Карлівська ОДПІ та ДПІ у Богородчанському районі, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах підпунктів 14.1.27 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_24406/ed_2015_06_11/pravo1/T102755.html?pravo=1>, 14.1.36 пункту 14.1 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8538/ed_2015_06_11/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 14, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 ПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_123/ed_2015_06_11/pravo1/T102755.html?pravo=1>, просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідачів та представника Товариства, перевіривши наведені у заявах доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 ПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_123/ed_2015_06_11/pravo1/T102755.html?pravo=1>, заявники посилаються на ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 серпня 2013 року (К/9991/25715/14) та 18 березня 2015 року (К/800/61411/13) у справах, де предметом дослідження судами були питання правомірності невключення до об'єкта оподаткування платою за користування надрами обсягу мінеральної сировини, що утворилась у результаті первинної переробки видобутих корисних копалин, а також порядок визначення такого об'єкта залежно від виду корисних копалин, що видобуваються. У цих справах суди не встановили, що видобування корисних копалин здійснювалося платниками під час виконання договорів про спільну діяльність, а отже, питання щодо порядку визначення об'єкта оподаткування платою за користування надрами при видобуванні корисних копалин у результаті спільної діяльності, як і належного платника такої плати, суди не досліджували.

Таким чином, зазначені рішення суду касаційної інстанції ухвалені у спорах, які виникли у правовідносинах, не подібних до спірних у справі, що розглядається.

На обґрунтування заяви в частині різного застосування касаційним судом у подібних правовідносинах підпунктів 14.1.27 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_24406/ed_2015_06_11/pravo1/T102755.html?pravo=1>, 14.1.36 пункту 14.1 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8538/ed_2015_06_11/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 14, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_123/ed_2015_06_11/pravo1/T102755.html?pravo=1>, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва додала ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 та 24 березня 2015 року (К/800/68553/14, К/800/66669/14 відповідно), у яких суд касаційної інстанції, вказуючи на правомірність рішень податкового органу про донарахування ПДВ та податку на прибуток підприємств, виходив із наявності обставин, які свідчать про відсутність фактичного виконання господарських операцій, за наслідками яких платники податків сформували податковий кредит і валові витрати.

Водночас у справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за наслідками спірних господарських операцій з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій їх реального виконання та використання результатів їх здійснення у власній господарській діяльності.

Отже, наведені рішення суду касаційної інстанції ухвалені за різних фактичних обставин справ, установлених судами, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяв державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. Маринченко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.В. КривенкоП.В. Панталієнко І.Л. СамсінО.О. Терлецький