П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І, суддів Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,Сімоненко В.М., Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г.,

за участю представника публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» Гладченка Дмитра Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічними позовами ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Попович Віта Володимирівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, про визнання договору іпотеки недійсним за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» (далі - ПАТ «Банк «Форум») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 19 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_10 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику на споживчі цілі 40 тис. доларів США зі ставкою 13 процентів річних, на умовах, установлених цим договором, зі строком повернення до 18 жовтня 2017 року. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором того самого дня між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_9 укладено договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку належне їй на праві особистої приватної власності нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1. Крім того, між банком і ОСОБА_11 укладено договір поруки від 19 жовтня 2007 року.

Посилаючись на зазначені обставини та невиконання ОСОБА_10 зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 18 жовтня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 362 тис. 709 грн 93 коп., позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зазначену суму кредитної заборгованості та 3 тис. 441 грн у рахунок оплати судових витрат, а також звернути стягнення на предмет іпотеки.

У січні 2014 року ОСОБА_9 пред'явила зустрічний позов про визнання договору іпотеки недійсним на підставі статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), посилаючись на недотримання сторонами під час укладення цього договору вимог законодавства щодо погодження в установленому законом порядку з органом опіки та піклування передачі в іпотеку будинку, право користування яким на час укладення договору іпотеки мав її малолітній онук ОСОБА_13,

ІНФОРМАЦІЯ_1.

У лютому 2014 року ОСОБА_10 пред'явила зустрічний позов про визнання договору іпотеки недійсним на підставі статей 203 та 215 ЦК України, посилаючись на недотримання АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_9 під час укладення іпотечного договору вимог законодавства щодо погодження у встановленому законом порядку з органом опіки та піклування передачі в іпотеку будинку, право користування яким на час укладення договору іпотеки мав її малолітній син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 березня 2014 року позов ПАТ «Банк «Форум» задоволено частково, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено, у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_10 відмовлено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь ПАТ «Банк «Форум» 362 тис. 709 грн 93 коп. заборгованості за кредитним договором та 3 тис. 441 грн у рахунок оплати судового збору; у задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Банк «Форум» відмовлено. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 19 жовтня

2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_9 та виключено предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна; стягнуто з ПАТ «Банк «Форум» на користь ОСОБА_9

243 грн 60 коп. у рахунок оплати судового збору.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 10 червня

2014 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 березня 2014 року в частині вимог ПАТ «Банк «Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки та вимог за зустрічним позовом ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог

ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним та вимог ПАТ «Банк «Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року касаційні скарги ПАТ «Банк «Форум» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_9 відхилено, рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 10 червня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Банк «Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним залишено без змін.

23 квітня 2015 року до Верховного Суду України звернулась ОСОБА_9 із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року з підстави неоднакового застосування норм матеріального права, а саме статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» та статті

12 Закону України від 2 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».

ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 10 червня 2014 року в частині відмови в задоволенні її зустрічних позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 березня 2014 року в цій частині залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Банк «Форум» ОСОБА_8, дослідивши доводи заявниці, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього України.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 19 жовтня

2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_10 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику на споживчі цілі 40 тис. доларів США зі ставкою

13 процентів річних з кінцевим терміном повернення до 18 жовтня 2017 року (а. с. 8-9).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором того самого дня між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_9 укладено договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1, що належить їй на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 грудня 2004 року

(а .с. 10-11).

Крім того, 19 жовтня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», і ОСОБА_11 укладено договір поруки, за умовами якого (пункти 1.1, 3.2) він поручився солідарно з ОСОБА_10 у повному обсязі відповідати за виконання її зобов'язань за кредитним договором та додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (а. с. 18).

ОСОБА_10 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, у зв'язку із чим виникла заборгованість зі сплати кредиту, яка станом на 18 жовтня 2013 року складала 362 тис. 709 грн 93 коп.

Умовами договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб визначений цим договором та чинним законодавством України; звернути стягнення на предмет іпотеки в разі повного чи часткового неповернення суми основної заборгованості, повної чи часткової несплати процентів, неустойки та ін.; звернути стягнення на перемет іпотеки достроково у випадках, передбачених кредитним договором цим договором та чинним законодавством; одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами; задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна іпотекодавця, якщо сума, виручена від реалізації предмета іпотеки, буде недостатньою для повного задоволення вимог іпотеко держателя; (пп. 2.2, 3.4 договору іпотеки).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 23 листопада 2012 року членами сім'ї ОСОБА_10 є батько ОСОБА_14, мати ОСОБА_9, син ОСОБА_13 та брат ОСОБА_15 (а. с. 81).

28 січня 2014 року виконавчий комітет Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області у довідці зазначив, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_9, а її онук ОСОБА_13,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у цьому будинку з дня свого народження (а. с. 51).

У листі Мукачівський районний сектор Головного управління Державної міграційного служби України в Закарпатській області від

14 лютого 2014 року зазначив, що станом на 19 жовтня 2007 року у

будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_14 (ІНФОРМАЦІЯ_3.), ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_4),

ОСОБА_15 (ІНФОРМАЦІЯ_5.) та ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_1.)

(а. с. 80).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що недотримання сторонами під час укладення іпотечного договору вимог законодавства щодо погодження в установленому законом порядку з органом опіки та піклування передачі в іпотеку будинку, право користування яким на час укладення договору іпотеки мали діти, спричинює визнання такого правочину недійсним.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним та ухвалюючи у цій частині нове рішення, керувався тим, що статті 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та стаття 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», поширюються на відносини дітей та батьків, а не на відносини баби та онука. При цьому суд апеляційної інстанції, установивши, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є місцем постійного проживання і в позичальника та майнового поручителя немає у власності іншого нерухомого житлового приміщення, відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав, передбачених Законом України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що набрав чинності

7 червня 2014 року.

Суд касаційної інстанції погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції.

ОСОБА_9 зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду більш ніж двох справ з подібними предметами спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими судом фактичними обставинами й однаковим матеріально-правововим регулюванням спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Для прикладу заявниця надала ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня і 24 липня 2013 року та 12 лютого 2014 року у справах про визнання договорів іпотеки недійсними, у яких суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що Закон України «Про охорону дитинства» та Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» поширюють свою дію і на відносини баби та онука.

У зазначених рішеннях, наданих заявником для порівняння, суди, установивши передачу в іпотеку нерухомого майна, право користування яким на час укладення договору іпотеки мали діти (онуки спосовно іпотекодавця), без погодження в установленому законом порядку з органом опіки та піклування, визнавали такі договори недійсними з підстав, визначених статтями 203, 215 ЦК України.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

За змістом частини першої статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

За змістом статі 12 «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Аналізуючи положення статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 12 «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що одним із пріоритетних завдань органу опіки та піклування є охорона та захист прав неповнолітніх дітей. Для реалізації зазначеного завдання органи опіки та піклування повинні перевіряти, чи не порушуються права неповнолітніх дітей під час учинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, та надавати свій дозвіл для вчинення таких правочинів.

Отже, у разі вчинення правочину стосовно нерухомого майна (договір іпотеки), право власності на яке або право користування яким мають діти, попередня згода органу опіки та піклування є обов'язковою.

Саме з таких висновків виходив суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним з підстав, визначених частиною шостою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Разом з тим суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, не врахував, що малолітній ОСОБА_13 мав право користування предметом іпотеки на момент укладення спірного договору, і неправильно застосував положення статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 12 «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».

Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 3604 ЦПК України за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, та в разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору суд має право скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

За таких обставин ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 10 червня 2014 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним не можуть залишатися в силі, а підлягають скасуванню на підставі підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 355 ЦПК України із залишенням в силі у цій частині рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 березня 2014 року, що було помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 355, 3603 , 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року і рішення Апеляційного суду Закарпатської області від

10 червня 2014 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним скасувати та залишити в силі в цій частині рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 березня 2014 року.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті

355 ЦПК України.

Головуючий В.І. Гуменюк

Судді: Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

А.Г. Ярема