Історія справи

Постанова ВСУ від 16.03.2026 року у справі №927/1065/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року

м. Київ

cправа № 927/1065/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Власова Ю.Л. і Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

касаційну скаргу акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (далі - АТ "Чернігівобленерго")

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду про виправлення описки від 11.12.2025; головуючий суддя Скрипка І.М., судді: Тищенко А.І. і Мальченко А.О.)

у справі № 927/1065/24

за позовом АТ "Чернігівобленерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Домен-Буд" (далі - ТОВ "Домен-Буд")

про стягнення 572 709,46 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

АТ "Чернігівобленерго" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Домен-Буд" про стягнення 572 709,46 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на безоблікове споживання електричної енергії, зафіксоване актом про порушення від 23.07.2024 № 000899, що свідчить про порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 (суддя Моцьор В.В.) позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обставин доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, посилаючися на те, що відповідач, всупереч договірним умовам, без погодження оператором системи здійснив самовільне підключення свого об`єкту до електричної мережі ОСР через іншу трансформаторну підстанцію, що і стало підставою для оформлення такого акта про порушення.

Не погоджуючися із зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Домен-Буд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

За наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Домен-Буд" у судовому засіданні 01.09.2025 апеляційним судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025, згідно з якою: апеляційну скаргу ТОВ "Домен-Буд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 задоволено; зазначене рішення скасовано; прийнято нове рішення про відмову в позові; стягнуто з АТ "Чернігівобленерго" на користь ТОВ "Домен-Буд" 12 885,96 грн судового збору за подання апеляційної скарги; доручено Господарському суду Чернігівської області видати наказ; матеріали справи № 927/1065/24 повернуто до Господарського суду Чернігівської області. Зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

При цьому, згідно з повним текстом постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 (його резолютивною частиною), підписаним 25.09.2025: апеляційну скаргу ТОВ "Домен-Буд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 залишено без задоволення; зазначене рішення залишено без змін; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на ТОВ "Домен-Буд"; матеріали справи № 927/1065/24 повернуто до Господарського суду Чернігівської області. Зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ГПК України.

ТОВ "Домен-Буд" 25.09.2025 звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні, у якій просило апеляційний суд виправити описку у резолютивній частині рішення суду, допущену при виготовленні повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі № 927/1065/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 заяву ТОВ "Домен-Буд" про виправлення описки задоволено та виправлено описку, допущену в резолютивній частині повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі № 927/1065/24, вказавши правильно: " 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домен-Буд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/1065/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/1065/24 скасувати.

3. Прийняти нове про відмову в позові.

4. Стягнути з акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 22815333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домен-Буд" (вул. Стрілецька, 88, офіс 4, м. Чернігів, 14033; код ЄДРПОУ 35506073) 12 885,96 грн. витрат судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 927/1065/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України".

Постановлено дану ухвалу вважати невід`ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі № 927/1065/24.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції (з урахуванням ухвали апеляційного суду про виправлення описки у цій постанові), АТ "Чернігівобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій з посиланням на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про:

- неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме пунктів 8.2.4, 8.2.5 ПРРЕЕ за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо їх застосування;

- порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, у зв`язку із чим підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази.

Просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції (з урахуванням ухвали апеляційного суду про виправлення описки у цій постанові) та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Від ТОВ "Домен-Буд" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючися на законність і обґрунтованість оскаржуваного позивачем судового рішення, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з мотивів, викладених у цій постанові, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 243 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання (аналогічний висновок викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, якими відмовлено в задоволенні заяви учасника справи про виправлення описки).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 817/777/16 сформульовано висновок про те, що можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка як мовна помилка, не спотворює текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо.

Так, зі змісту резолютивної частини повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025, підписаного 25.09.2025, вбачається, що за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Домен-Буд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 її залишено без задоволення; зазначене рішення залишено без змін; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на ТОВ "Домен-Буд"; матеріали справи № 927/1065/24 повернуто до Господарського суду Чернігівської області. Зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ГПК України.

Проте, така редакція резолютивної частини повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 не відповідає як мотивувальній частині цієї постанови, за змістом якої, апеляційний суд фактично погодився із доводами апеляційної скарги ТОВ "Домен-Буд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові з покладенням витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі на позивача, так і проголошеній апеляційним судом у судовому засіданні 01.09.2025 вступній та резолютивній частинам цієї постанови, згідно з якою, зокрема: апеляційну скаргу ТОВ "Домен-Буд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 задоволено; зазначене рішення скасовано; прийнято нове рішення про відмову в позові; стягнуто з АТ "Чернігівобленерго" на користь ТОВ "Домен-Буд" 12 885,96 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

За наслідками розгляду заяви ТОВ "Домен-Буд" про виправлення описки у судовому рішенні, апеляційний суд виснував наявність підстав для її задоволення, кваліфікував допущену ним помилку при складанні повного тексту постанови від 01.09.2025, а саме її резолютивної частини як "технічну" описку та в ухвалі від 11.12.2025 про виправлення описки виснував наявність підстав для виправлення допущеної помилки в порядку статті 243 ГПК України шляхом викладення її резолютивної частини фактично в новій редакції.

Так, за висновком апеляційного суду:

- ним 01.09.2025 проголошено скорочений текст постанови, яким було скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі №927/1065/24 та ухвалено нове рішення про відмову в позові. Ця обставина підтверджується протоколом судового засідання та матеріалами відеозапису засідання суду, який міститься у підсистемі Електронний Суд ЄСІТС;

- позиція суду апеляційної інстанції щодо необхідності скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/1065/24, ухвалення нового рішення про відмову у стягненні 527 709,46 грн боргу за необліковану електричну енергію та 8 590,64 грн судового збору підтверджується висновками Північного апеляційного господарського суду, які викладено безпосередньо у мотивувальній частині повного тексту постанови суду від 01.09.2025, де зокрема зазначено наступне: "з огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Домен-Буд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/1065/24 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/1065/24 скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові з підстав, викладених в мотивувальний частині постанови";

- у повному тексті постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 допущено технічну описку у резолютивній частині постанови апеляційної інстанції, яку слід привести у відповідність до оголошеного тексту скороченої постанови (вступної та резолютивної частини) від 01.09.2025.

Оцінюючи ступінь судової дискреції при виправленні помилки в рішеннях суду, Верховний Суд у цьому питанні звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, яка зазначала, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 243 ГПК України, - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.

У будь-якому випадку нормами ГПК України суду не надано право змінювати зміст (суть) прийнятого ним рішення у порядку виправлення описки. При вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння) (схожі за змістом правові висновки викладено в пунктах 124, 125 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 провадження № 11-84сап21).

Водночас, у пунктах 126, 128 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: (1) законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя; (2) зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному випадку правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність. Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя. Вони не можуть виправдовуватися необхідністю забезпечення єдності судової практики чи верховенства права, оскільки за своєю суттю становлять ігнорування процесуального права, дотримання якого очікується суспільством як складової частини верховенства права.

Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст і суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).

З урахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що викладення судом апеляційної інстанції резолютивної частини повного тексту свого судового рішення з фактично іншим, від проголошеного результатом розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що не є тотожним процесуальній дії з виправлення описки в судовому рішенні, передбаченій статтею 243 ГПК України, і не може кваліфікуватися судом як описка, яка може бути виправлена в порядку зазначеної статті ГПК України, навіть з метою приведення такого тексту резолютивної частини повного тексту судового рішення у відповідність до його мотивувальної частини, а також проголошеного скороченого судового рішення (його вступної та резолютивної частин).

Такі дії суду апеляційної інстанції спрямовані на зміну суті резолютивної частини повного тексту постанови суду апеляційної інстанції,

Зазначене свідчить про невідповідність резолютивної частини повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі № 927/1065/24, змісту тексту такої частини, викладеному у скороченому тексті цієї постанови (її вступній та резолютивній частинах), а також проголошеному у судовому засіданні 01.09.2025 та зафіксованому відповідним технічним записом судового засідання.

З урахуванням наведеного Верховний Суд звертає увагу на таке.

За приписами частин першої, третьої статті 281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи. Скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії) (частини перша-друга, шоста-восьма статті 233 ГПК України).

Відповідно до статті 283 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими статтею 240 цього Кодексу.

Так, за приписами статті 240 ГПК України: рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні (частина перша); головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження (частина третя); у разі проголошення у судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення (частина шоста); рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи (частина сьома); після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина восьма).

Відповідно до частин другої, третьої статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Проте оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, оскільки апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, зокрема, приписів статей 240 281 284 ГПК, що може бути усунуто лише у правовий спосіб, а не в порядку статті 243 ГПК України, як помилково вважав суд апеляційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що закріплений у статтею 3 ГПК України принцип верховенства права перебуває у нерозривному зв`язку із принципами юридичної визначеності та законності.

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили.

Суд, який ухвалив рішення після його проголошення, не має права його змінити або скасувати, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, чого у справі, яка переглядається, не встановлено.

Верховний Суд звертає увагу на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає того, щоб у разі остаточного вирішення судами питання їхнє рішення не ставилося під сумнів. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з наведених вище мотивів.

Що ж до доводів скаржника в частині вирішення спору по суті, то Верховний Суд вважає, що за вищевикладених обставин не може бути визначений предмет оскарження. За наявності вказаних порушень норм процесуального права, Верховний Суд не висловлюється щодо доводів касаційної скарги по суті спору.

За приписами частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції (з урахуванням ухвали про виправлення описки), вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, а також ухвала про виправлення описки у цій постанові, як невід`ємна її частина, підлягають скасуванню, а справа № 927/1065/24 передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду слід звернути увагу на зазначене у мотивувальній частині цієї постанови та розглянути справу із дотриманням норм процесуального права, порушення яких слугувало підставою для скасування прийнятої у цій справі постанови суду апеляційної інстанції та ухвали про виправлення описки, та вирішити спір з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, а також ухвала про виправлення описки у цій постанові підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129 300 308 310 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Чернігівобленерго" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду про виправлення описки від 11.12.2025 у справі № 927/1065/24 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Суддя Т. Малашенкова