Історія справи

Постанова ВСУ від 13.05.2015 року у справі №3-68гс15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. КиївСудова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого суддів:Берднік І.С., Барбари В.П., Гуля В.С., Ємця А.А., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -за участю:

ОСОБА_8,

представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,

представника

товариства з обмеженою відповідальністю

"Медичний центр "Мед-Сити" - Казанцева Г.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_8 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25 грудня 2014 року у справі № 923/1097/13 за позовом ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" про стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ОСОБА_8 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" (далі - ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити") про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити", у сумі 1 103 120,00 грн, інфляційних втрат у сумі

1 067,78 грн, 3 % річних у сумі 56 939,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" відповідно до вимог чинного законодавства у строк до

12 місяців із дня виходу ОСОБА_8 зі складу учасників товариства не виконало свого обов'язку із виплати позивачеві вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29 квітня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" на користь ОСОБА_8 вартість частини майна ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити", пропорційну частці ОСОБА_8 у статутному (складеному) капіталі зазначеного товариства, в сумі

1 103 120,00 грн, 1 067,78 грн інфляційних втрат та 56 939,13 грн - 3 % річних, 23 223,00 грн судового збору.

Додатковим рішенням господарського суду Херсонської області від 5 травня 2014 року стягнуто з ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" на користь ОСОБА_8 13 738,56 грн витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від

24 червня 2014 року рішення господарського суду Херсонської області від 29 квітня 2014 року та додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 5 травня 2014 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року стягнуто з ОСОБА_8 на користь ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" 11 611,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Вищий господарський суд України постановою від 20 серпня

2014 року скасував постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року, а рішення господарського суду Херсонської області від 29 квітня 2014 року залишив у силі.

Постановою Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року скасовано постанову Вищого господарського суду України від

20 серпня 2014 року, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України постановою від 25 грудня

2014 року залишив без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року.

Суд касаційної інстанції, зокрема, визнав правильним висновок апеляційного суду щодо відсутності обов'язку у ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" сплатити ОСОБА_8, який вийшов із складу учасників цього товариства, вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі, у зв'язку з відмовою від такого майнового права.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25 грудня 2014 року ОСОБА_8, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті

54 Закону України "Про господарські товариства", статті 148, частини третьої статті 12, статті 605 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати цю постанову, а рішення господарського суду Херсонської області від 29 квітня 2014 року з додатковим рішенням від

5 травня 2014 року залишити без змін.

На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ОСОБА_8 долучив до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року у справі № 13/48(8/44) та від 26 травня 2009 року у справі № 10/277/07-20/587/07.

У постановах від 19 серпня 2010 року у справі № 13/48(8/44) та від 26 травня 2009 року у справі № 10/277/07-20/587/07, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з товариства на користь учасника, який вийшов зі складу цього товариства, вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, незважаючи на зазначення учасником господарського товариства в нотаріально посвідченій заяві про вихід із цього товариства та про відсутність майнових претензій до товариства.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції положень статті 54 Закону України "Про господарські товариства", статті 148, частини третьої статті 12, статті 605 ЦК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У справі, що розглядається, встановлено, що станом на 27 листопада 2010 року учасниками ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" були: ОСОБА_8 з часткою 40 % у статутному капіталі, ОСОБА_11 з часткою 30 % у статутному капіталі, ОСОБА_12 з часткою 30 % у статутному капіталі товариства.

Частинами першою та другою статті 148 ЦК України передбачено право учасника товариства з обмеженою відповідальністю вийти з товариства та при цьому одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Аналогічне право учасника товариства з обмеженою відповідальністю передбачено частиною першою статті 54 Закону України "Про господарські товариства", якою також встановлено, що така виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Отже, чинним законодавством передбачено право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на отримання при виході з товариства вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді, а також зобов'язання товариства виплатити учаснику, що виходить з товариства, вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі, в строк до 12 місяців з дня виходу.

27 листопада 2010 року ОСОБА_8 подав до ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" нотаріально посвідчену заяву про вихід з товариства, в якій було зазначено про відсутність будь-яких претензій, в тому числі майнових, до товариства.

27 листопада 2010 року відбулися збори учасників товариства, на яких прийнято рішення про вихід ОСОБА_8 із складу учасників товариства на підставі поданої ним заяви. Відповідно до протоколу зборів учасників товариства від 27 листопада 2010 року ОСОБА_8 на загальних зборах заявив про відсутність претензій до товариства та його засновників ОСОБА_11 та ОСОБА_12

ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" повинно було виплатити ОСОБА_8 вартість частини майна, пропорційну частці позивача у статутному капіталі відповідача протягом 12 місяців з дня виходу, тобто з 27 листопада 2010 року по 27 листопада 2011 року.

На час звернення ОСОБА_8 у серпні 2013 року до суду йому не була виплачена вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному капіталі ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити", оскільки відповідач вважав, що ОСОБА_8, подавши заяву про відсутність претензій до товариства, відмовився від свого передбаченого статтею

148 ЦК України та статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" права на одержання вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Частина третя статті 12 ЦК України допускає можливість відмови від майнового права.

Водночас зміст поданої ОСОБА_8 заяви про відсутність претензій до відповідача не свідчить про його відмову від отримання вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" протягом 12 місяців з дня

виходу. А діюче законодавство не передбачає можливості відмовитися від своїх майнових прав на майбутнє та можливості відмовитися від права на судовий захист порушеного права.

ОСОБА_8 звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі, реалізувавши своє право на захист порушеного права.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України, залишивши без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року та додаткову постанову цього ж суду від

24 червня 2014 року, безпідставно погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі.

Тому зазначені судові рішення підлягають скасуванню в зазначеній частині із залишенням в силі в цій частині рішення господарського суду Херсонської області від 29 квітня 2014 року.

Разом із тим правильним є висновок апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України за період з 28 листопада 2011 року (наступний день за тим, в якому повинен бути проведений розрахунок) по 16 серпня 2013 року, оскільки позивач при виході із товариства, з урахуванням змісту поданої ним заяви, протягом тривалого часу до моменту звернення до суду з позовом не заявляв до відповідача будь-яких матеріальних претензій, а відтак, не мало місця прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання. Постанова Вищого господарського суду України від 25 грудня 2014 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року в цій частині підлягає залишенню без змін.

Разом із тим відповідно до частини шостої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни судового рішення без направлення справи на новий розгляд Верховний Суд України змінює і розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 11116 , 11123 , 11124 , 11125 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_8 задовольнити частково.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 25 грудня 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року у справі № 923/1097/13 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" 1 103 120,00 грн вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити", пропорційної частці у статутному капіталі, 23 223 грн витрат по сплаті судового збору та скасування додаткового рішення господарського суду Херсонської області від 5 травня 2014 року.

Залишити в силі рішення господарського суду Херсонської області від 29 квітня 2014 року у справі № 923/1097/13 про задоволення позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" 1 103 120 грн вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити", пропорційної частці в статутному капіталі.

Залишити в силі у справі № 923/1097/13 додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 5 травня 2014 року.

Постанову Вищого господарського суду України від 25 грудня 2014 року у справі № 923/1097/13 в частині залишення без змін постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" інфляційних втрат в сумі 1 067,78 грн та 3 % річних у сумі 56 939,13 грн. залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" 22 062 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Доручити господарському суду Херсонської області видати наказ.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий І.С. Берднік

судді : В.П. Барбара

В.С. Гуль

А.А. Ємець

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький