Історія справи

Постанова ВССУ від 12.03.2026 року у справі №766/1349/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року

м. Київ

справа № 766/1349/23

провадження № 61-8336св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Херсонська дирекція Акціонерного Товариства «Укрпошта»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 січня 2025 року у складі судді Гонтаря Д. О. та постанову Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2025 рокуу складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Базіль Л. В., Приходько Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Херсонської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з наказом від 14 червня 2010 року № 867 він був прийнятий на роботу до Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» на посаду фельдшера з проведення перед рейсового огляду водіїв.

У зв`язку з окупацією Херсонської області та м. Херсона 24 лютого 2022 року, за наказом директора Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» Фірмана В. І. від 11 березня 2022 року № 206, робота на підприємстві була зупинена у зв`язку з простоєм, встановлені умови простою, організації трудових відносин та оплати праці.

30 червня 2022 року у мережі Інтернет генеральним директором АТ «Укрпошта» Ігорем Смілянським було опубліковане підтвердження, що з 01 липня 2022 року на тимчасово окупованих територіях Херсонщини, АТ «Укрпошта» зупинила свою роботу, а з 01 серпня 2022 року відділення товариства працюють лише на підконтрольній Україні території.

Зазначав, що ні до встановлення простою на підприємстві, ні після встановлення простою, відповідач заробітну плату йому не виплачував, хоча згідно з електронним листом Пенсійного фонду України від 06 квітня 2023 року № 13178-14197Щ-40526-260023 нарахування заробітної плати відбувалось до червня 2022 року.

26 червня 2023 року він отримав лист від генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського від 25 червня 2023 року № 103.003.-5641-23 про те, що 25 липня 2022 року він був звільнений з роботи у зв`язку зі скороченням штату на підставі наказу Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» від 25 липня 2022 року № 985-1/к.

Позивач вважав, що зазначений наказ про звільнення є незаконним, оскільки з 01 липня 2022 року Херсонська дирекція АТ «Укрпошта» зупинила свою діяльність та відповідно не мала права приймати рішень, зокрема, про його звільнення. Він не був ознайомлений з повідомленням про вивільнення у зв`язку зі скороченням штату та з самим наказом про звільнення. Наказ підписаний неуповноваженою особою, тобто не керівником підприємства, який мав повноваження про прийняття на роботу та звільнення, а генеральним директором АТ «Укрпошта» Ігорем Смілянським, тоді як на час видання наказу керівником підприємства був директор Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» Фірман В. І.

Зазначав, що знаходився в простої з дня видання відповідачем наказу від 11 березня 2022 року № 206 про простій підприємства і до 16 листопада 2022 року, коли підприємство відновило свою роботу. Після відновлення роботи Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» у листопаді 2022 року, він неодноразово намагався приступити до роботи, однак відповідач не допустив його до виконання посадових обов`язків.

Про звільнення з посади довідався лише 26 червня 2023 року, після отримання копії наказу про звільнення.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1. просив суд: поновити строк звернення до суду з позовом; скасувати незаконний наказ від 25 липня 2022 року № 985-1/к про звільнення та поновити його з 25 липня 2022 року на роботі на посаді фельдшера з проведення перед рейсового огляду водіїв Херсонської дирекції АТ «Укрпошта»; стягнути з Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» заборгованість по заробітній платі у зв`язку з простоєм у розмірі 36 833 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу, розрахований на день ухвалення судового рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 січня 2025 рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Херсонської дирекції Акціонерного Товариства «Укрпошта» про скасування незаконного наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позов у справі пред`явлений до неналежного відповідача - Херсонської дирекції АТ «Укрпошта», яке не є юридичною особою, а є філією товариства.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 січня

2025 року скасовано, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд дійшов правильного висновку про те, що позов у справі пред`явлений до неналежного відповідача - Херсонської дирекції АТ «Укрпошта», яка не є юридичною особою. Позивач наполягав на тому, що саме Херсонська дирекція АТ «Укрпошта» має бути відповідачем у справі.

Проте, суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позовних вимог по суті, оскільки провадження у справі в такому разі підлягає закриттю згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2025 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 січня 2025 року

та постанову Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2025 року скасувати

та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що Херсонська дирекція АТ «Укрпошта» є неналежним відповідачем у справі, оскільки він працював саме у ній, наказ про зарахування його на роботу та звільнення виносила саме Херсонська дирекція АТ «Укрпошта».

Вважає, що суди не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не встановили належних і допустимих доказів того, що Херсонська дирекція АТ «Укрпошта» є окремою юридичною особою та може самостійно відповідати в суді за свої дії.

Відзив на касаційну скаргу подано не було.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2025 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

17 вересня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Згідно із частиною першою статті 47, статті 48 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналізуючи наведені норми права, Верховний Суд в постановах, зокрема, від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19; від 22 травня 2019року у справі № 676/5955/18 виклав правовий висновок про те, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановивши, що позовні вимоги пред`явлені до Херсонської дирекції АТ «Укрпошта», яка не є юридичною особою та не може виступати стороною судового процесу, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливе вирішення цивільного спору, тому правильно скасував рішення місцевого суду та закрив провадження у справі.

Верховний Суд погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вони відповідають правовим висновкам, викладеним Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20), які були враховані судом апеляційної інстанції на виконання вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

При цьому, варто наголосити, що позивач як у судах попередніх інстанцій, так і в касаційній скарзі наполягає на пред`явленні вимог саме до Херсонської дирекції АТ «Укрпошта», що є основними доводами скарги.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Херсонська дирекція АТ «Укрпошта» є філією АТ «Укрпошта».

Наказом АТ «Укрпошта» від 05 грудня 2019 року № 1190 затверджено Положення про Херсонську дирекцію АТ «Укрпошта», згідно з якого Херсонська дирекція не є юридичною особою.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права, зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка в зазначеній частині ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник