Історія справи

Постанова ВП ВС від 23.10.2025 року у справі №990sсgс/15/25
Постанова ВП ВС від 23.10.2025 року у справі №990sсgс/15/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 990SCGC/15/25

провадження № 11-140сап25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Уркевича В. Ю.,

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Дашутіна І. В., Ємця А. А., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Шевцової Н. В.,

за участю секретаря судового засідання Біляр Л. В.,

представників скаржниці ОСОБА_4 - адвокатів Поповської Т. В., Баранова Т. О.,

представника Вищої ради правосуддя - Нарольської Т. С.,

розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діють адвокати Поповська Тетяна Володимирівна та Баранов Тарас Олегович, на рішення Вищої ради правосуддя від 13 березня 2025 року № 520/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарг на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24, і

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог

1. У березні-квітні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Великої Палати Верховного Суду зі скаргами на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 13 березня 2025 року № 520/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24 про притягнення суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності» (далі - Спірне рішення).

2. Цим рішенням ВРП погодилася з висновками її Першої Дисциплінарної палати, згідно з якими в діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 наявний склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ), а саме: істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; незабезпечення обвинуваченому права на захист; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддями порушення прав людини і основоположних свобод.

3. До ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.

4. Зазначені судді вважають рішення ВРП та її Першої Дисциплінарної палати протиправними, необґрунтованими і такими, що не містять посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, якими відповідач мав би обґрунтувати викладені в оскаржуваному рішенні висновки.

5. ОСОБА_4 вважає, що ВРП не розглянула доводів скарги адвоката Поповської Т. В. щодо недотримання принципу пропорційності при обранні дисциплінарного стягнення.

6. Просять скасувати Спірне рішення.

Доводи скарги ОСОБА_1 .

7. ОСОБА_1 обґрунтовує свою скаргу тим, що ВРП не було дотримано вимог частини восьмої статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VІІІ). Так, 13 березня 2025 року у розгляді Радою скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати № 3569/1дп/15-24 брав участь член ВРП Мороз М.В . Водночас, як зазначає скаржник, цей член ВРП входить до складу зазначеної Дисциплінарної палати Ради, а тому не мав права брати участь у розгляді скарги на її рішення.

8. Щодо незабезпечення ОСОБА_4 права на захист зазначає, що особливий порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, встановлений частиною шостою статті 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), передбачає, що розгляд відповідного клопотання здійснюється за відсутності підозрюваного.

9. Мовить у скарзі й про те, що посилання ВРП у Спірному рішенні та її Дисциплінарної палати у рішенні № 3569/1дп/15-24 на процедуру спеціального досудового розслідування є безпідставним, оскільки на момент розгляду колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата ВАКС, ВАКС відповідно) апеляційної скарги прокурора зазначена процедура ще не була застосована.

10. Вважає, що Рада та її Дисциплінарна палата безпідставно ототожнили такі поняття, як «обрання» та «застосування» запобіжного заходу.

11. Наводить свої аргументи і щодо клопотання ОСОБА_4 про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Зокрема, вказує на те, що ОСОБА_4 у клопотанні не навела причини неможливості безпосередньої участі в судовому засіданні, які колегія суддів визнала б поважними. Крім того, наголошує, що передбачена статтею 336 КПК процедура участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції відрізняється від такої процедури в адміністративному, господарському чи цивільному процесах.

12. Йдеться у скарзі й про помилковість висновку ВРП щодо обов`язкової участі захисника при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою як такого, що не відповідає змісту частини шостої статті 193 КПК. Крім того, зазначає далі ОСОБА_1 , учасники з`явилися в судове засідання та мали можливість реалізувати свої права та свободи.

13. Акцентує увагу скаржник і на тому, що сторона захисту мала достатньо часу для представлення своєї позиції: пояснення захисника Баранова Т. О. тривали близько 44 хвилин, тоді як виступ прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Дроботової Є. В. тривав лише 11 хвилин. Це, на думку судді, свідчить про відсутність порушення принципу рівності і змагальності сторін. Зауважує, що колегія суддів створила такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантувалась рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом. Тобто суд забезпечив всі залежні від нього умови для реалізації права на захист.

14. ОСОБА_1 у скарзі також зазначає, що колегією суддів не було допущено істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що могло унеможливити реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Так, відповідно до журналу судового засідання після оголошення відбою повітряної тривоги (що відбулося о 15:51), головуючий о 16:19 оголосив про продовження судового засідання у справі № 991/3959/22 та поставив на обговорення питання щодо можливості продовження розгляду апеляційної скарги за наявного складу учасників. Зважаючи, зокрема, на повідомлену секретарем інформацію, колегія суддів прийняла рішення про продовження розгляду справи. Лише після виходу колегії суддів до нарадчої кімнати (о 16:23) на електронний застосунокiMessege мобільного телефону секретаря судового засідання від захисника Баранова Т. О. надійшло повідомлення (о 16:30) про те, що вони мабуть до 17:00 не встигнуть, просять їх зачекати, подадуть пояснення / клопотання про продовження перерви. Однак, як зазначає скаржник, захисники не лише не подали жодного клопотання, а й не повернулися до приміщення Апеляційної палати ВАКС.

15. Вважає, що колегія суддів забезпечила реалізацію права на захист, оскільки судді вжили всіх можливих заходів щодо виклику підозрюваної ОСОБА_4 та її захисників у судове засідання, зокрема й 13 грудня 2022 року захисники Баранов Т. О., Рябко Р. О. брали участь у судовому засіданні та мали достатньо часу для представлення своєї позиції.

16. Звертає увагу на те, що Спірне рішення не містить мотивів: які саме права та основоположні свободи ОСОБА_4 порушили судді Апеляційної палати ВАКС та яким є / може бути прояв «вини», що могло б свідчити про умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, що призвело до істотних негативних наслідків.

17. Наголошує ОСОБА_1 на тому, що оцінка процесуальних рішень колегії суддів (зокрема протокольних ухвал) про відмову в задоволенні клопотання щодо участі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду (з-за кордону) та про продовження розгляду апеляційної скарги належить до виключної компетенції суду як органу, який здійснює правосуддя. Висновки та рішення дисциплінарного органу про те, що колегія суддів провела розгляд справи за відсутності захисників, що з огляду на конкретні обставини справи є істотним порушенням кримінального процесуального закону, виходять за межі повноважень дисциплінарного органу при здійсненні дисциплінарного провадження щодо судді, оскільки є власною оцінкою Дисциплінарної палати та ВРП процесуальних рішень колегії суддів. Вважає, що ВРП фактично здійснила оцінку законності та обґрунтованості процесуальних рішень колегії суддів.

18. Йдеться у скарзі й про те, що ОСОБА_4 не надала: жодних відомостей / доказів на підтвердження факту перебування захисників саме на станції метро «Печерська»; обґрунтування причин перебування саме на цій станції (як захисній споруді), а не на одній із найближчих захисних споруд (зокрема, станції метро «Арсенальна»); відомостей / доказів на підтвердження факту відсутності мобільного зв`язку та інтернету на станції метро «Печерська».

19. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що відстань між станцією метро «Печерська» та приміщенням суду складає 1,4 км, для подолання пішим ходом якої згідно з мобільним застосунком «Google Карти» середньостатистичній людині достатньо 20 хв. Таким чином, захисники мали достатньо часу для повернення до зали судового засідання для продовження слухання справи та/або повідомлення про свої наміри. Проте на порушення своїх процесуальних обов`язків не з`явилися в судове засідання та не повідомили суд.

20. Згідно з відповіддю ПАТ «ВФ Україна» станом на 13 грудня 2022 року станції метро, зокрема «Арсенальна» та «Печерська», КП «Київський метрополітен» були забезпечені мобільним зв`язком. Про достатність часу для прибуття в приміщення суду після відбою повітряної тривоги 13 грудня 2022 року свідчить також факт завчасного прибуття прокурора САП Дроботової Є. В. у судове засідання.

21. Звертає увагу на те, що згідно з відомостями, отриманими за результатами запитів до Служби судової охорони та керівника апарату ВАКС, Баранов Т.О. та Рябко Р.О. відвідали будівлю Апеляційної палати 13 грудня 2022 року о 12:47 та 12:30 відповідно. Таким чином, на думку скаржника, відсутні відомості, що вказані захисники поверталися до будівлі Апеляційної палати ВАКС після закінчення повітряної тривоги впродовж робочого дня.

22. Отже, у скарзі ОСОБА_1 підсумовує, що хоч оголошення відбою повітряної тривоги відбулося о 15:51, але захисники Баранов Т. О. та Рябко Р. О. не повернулися до приміщення суду до 17:00, вони не подавали клопотання про відкладення розгляду справи, телефони захисників були вимкнені з огляду на описані відомості й відповідні запити та відсутність підтвердження протилежного від захисників, не вчинити жодних дій, які б свідчили про намір реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Доводи скарги ОСОБА_2 .

23. ОСОБА_2 у своїй скарзі посилається на те, що Спірне рішення підлягає скасуванню з причин незазначення у ньому жодних підстав і мотивів його дисциплінарної відповідальності (пункт 4 частини першої статті 52 Закону

№ 1798-VIII).

24. Посилається на те, що у Спірному рішенні не наведено жодної ознаки, за якою він порушив право рівності громадянки ОСОБА_4 перед законом і судом.

25. Мовить про те, що Спірним рішенням встановлено, що ОСОБА_4 не брала участі в судовому засіданні 13 грудня 2022 року, оскільки перебувала цього дня у розшуку, тому ця обставина не може бути підставою його дисциплінарної відповідальності, бо виправдовує його. Неможливо порушити право особи на змагальність у судовому засіданні, в якому вона не бере участі.

26. Зазначає, що порушення вважається істотним не в залежності від того, у якому законі міститься правило. Воно є істотним, якщо вплинуло або могло вплинути на ухвалення судового рішення. У Спірному рішенні взагалі не зазначено, що рішення колегії суддів 13 грудня 2022 року при певних обставинах було б або могло бути іншим.

27. Зауважує, що під час здійснення судового контролю за діями органу досудового розслідування дебати не проводяться. Як установила ВРП, ОСОБА_4 є підозрюваною, обвинувальний акт відносно неї не складався, до суду не направлявся і судом не розглядався.

28. Також твердить, що ВРП дійшла висновку про те, що захисники ОСОБА_4 не з`явилися в судове засідання 13 грудня 2022 року з поважних причин. Проте дисциплінарна справа за ознаками такого дисциплінарного проступку щодо нього ( ОСОБА_2 ) не порушувалася, до дисциплінарної відповідальності його за таке Дисциплінарна плата не притягувала, він до ВРП на таке не скаржився.

29. Скарга ОСОБА_4 незалежно від того, що у ній взагалі написано, не стосується: порушення її прав рівності перед законом і судом; порушення ним ( ОСОБА_2 ) принципу змагальності в судовому засіданні; істотного порушення вимог кримінально процесуального права; порушення конституційних прав і основоположних свобод особи. Вона стосується поважності причин неприбуття захисників ОСОБА_4 в судове засідання 13 грудня 2022 року після перерви, оголошеної у зв`язку з повітряною тривогою. Водночас Дисциплінарна палата не знайшла достатніх ознак такого дисциплінарного проступку в його діях, не порушувала за такими ознаками проти нього дисциплінарне провадження та не притягувала його за таке порушення до дисциплінарної відповідальності.

Доводи скарги ОСОБА_3 .

30. ОСОБА_3 у скарзі посилається на те, що згідно з вимогами частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII Мороз М. В. , будучи членом Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка прийняла рішення від 09 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24, не мав права брати участі в засіданні ВРП під час розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП, членом якої він є.

31. Вважає, що зазначене порушення є безумовною підставою для скасування Спірного рішення.

32. Посилається на те, що наведені в Спірному рішенні підстави притягнення його до відповідальності викладені абстрактно, адже не містять чітких та переконливих доказів та їх підтвердження.

33. Так, притягнувши його до відповідальності на підставі підпунктів «а», «г», «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, дисциплінарний орган не навів жодних чітких і переконливих доказів дійсного допущення ним істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та виконання процесуальних обов`язків; порушення ним засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддями порушення прав людини і основоположних свобод, незабезпечення обвинуваченому права на захист.

34. Адвокати були повідомлені про час та місце судового розгляду, брали в ньому участь, жодних переваг під час розгляду апеляційної скарги прокурора будь-якій зі сторін суд не надавав, за бажанням сторони захисту в засіданні оголошена перерва у зв`язку з повітряною тривогою, після якої сторона захисту в засідання не повернулася, а апеляційний розгляд продовжено після спливу достатнього часу для явки в засідання після завершення тривоги.

35. ВРП не навела у Спірному рішенні жодних мотивів, з яких відхилила його доводи щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах спеціальної норми, а саме частини шостої статті 193 КПК, відповідно до якої питання обрання запобіжного заходу може бути вирішено без підозрюваного, і відповідно, обов`язкової явки його захисника. Доводам суддів про необов`язковість такої явки через загальний характер положень статті 52 КПК у співвідношенні із частиною шостою статті 193 цього Кодексу, яка не містить вимог про обов`язкову участь захисника незалежно від тяжкості кримінального провадження, мотивованої оцінки дисциплінарний орган не надав та спростування таким доводам не навів, а отже й підстави притягнення його до відповідальності через порушення права на захист не є вмотивованими. Висновки ВРП з цього питання є суперечливими, оскільки Рада не дійшла єдиного знаменника про обов`язковість чи необов`язковість участі захисника під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

36. Мовить про те, що Спірне рішення не відповідає вимогам про вмотивованість рішення дисциплінарного органу. Ані ВРП, ані її Перша Дисциплінарна палата не мотивували та не конкретизували, у чому саме полягають нібито допущені ним ( ОСОБА_3 ) умисні чи внаслідок недбалості порушення закону, тобто орган дисциплінарного стягнення навіть не вирішив, якою є форма вини та чи дійсно в його діях є дисциплінарний проступок, вказавши в рішенні лише на ознаки його наявності.

37. Звертає увагу на те, що без належної оцінки залишились його доводи, що обов`язковим елементом об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, є істотні негативні наслідки. Однак, у Спірному рішенні немає мотивування істотних негативних наслідків, які настали у результаті ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину ОСОБА_4 та їх перебування в причинно-наслідковому зв`язку з оскарженим рішенням.

38. Зазначене, на думку ОСОБА_3 , свідчить про те, що висновок про наявність у його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, жодним чином необґрунтовано та немотивовано ні в рішенні Першої Дисциплінарної палати, ні у Спірному рішенні.

Доводи скарги ОСОБА_4 .

39. ОСОБА_4 у своїй скарзі зазначає, що ВРП не розглянула її доводів щодо недотримання принципу пропорційності при обранні дисциплінарного стягнення. Зокрема, посилається на те, що адвокат Баранов Т. О. у скарзі посилався на те, що Перша Дисциплінарна палата ВРП безпідставно не визнала наявності у діях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та просив змінити обране дисциплінарне стягнення з попередження на подання про звільнення суддів з посад.

40. Адвокатка Поповська Т. В. взагалі не ставила перед ВРП питання щодо необхідності перегляду рішення її Першої Дисциплінарної палати в частині невизнання в діях суддів дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та просила змінити обране дисциплінарне стягнення на більш суворе, адже попередження не є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам (передбаченим підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII).

41. Водночас Рада у Спірному рішенні зазначила, що доводи скарг адвокатів Баранова Т. О. та Поповської Т. В., які діють в інтересах ОСОБА_4 , на рішення Першої Дисциплінарної палати загалом зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням у частині застосованого до суддів дисциплінарного стягнення у виді попередження, яке, на переконання адвокатів, є занадто м`яким, оскільки в діях суддів наявний також склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Далі ВРП обґрунтовує відсутність правових підстав для визнання в діях суддів наявності складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, і стверджує про відсутність правових підстав для задоволення скарг суддів і адвокатів.

42. Отже, Рада у Спірному рішенні не проаналізувала доводів скарги адвокатки Поповської Т. В. щодо необхідності зміни обраного дисциплінарного стягнення (що стосується дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII) з огляду на законодавчо встановлений принцип пропорційності.

43. Також ОСОБА_4 наполягає на неправильній кваліфікації дій суддів та зазначає, що ВРП та її Перша Дисциплінарна палата безпідставно виключили наявність у діях суддів ознак поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, свідків чи інших учасників судового процесу (пункт 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII).

44. Вважає, що вчинене суддями порушення безпосередньо виявляється, зокрема, саме у недотриманні стандартів поведінки під час відправлення правосуддя, які забезпечують довіру до суду. Звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 11-1110сап19, за обставинами якої мало місце порушення, що виявилось фактично в повному ототожненні суддею себе зі стороною обвинувачення, коли суддя, незважаючи ні на що, уособлює волю сторони обвинувачення, діє за принципом alterego, не здійснюючи судовий контроль, безпідставно задовольняючи всі законні і незаконні вимоги, всупереч принципам верховенства права, процесуального закону. А саме це є поведінкою, тобто вольовими діями, в основі яких лежить внутрішнє суб`єктивне відношення до них. І саме така поведінка підриває віру суспільства у правосуддя.

45. Водночас ВРП та її Дисциплінарна палата послалися на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 (провадження

№ 11-14сап24), яка, на думку ОСОБА_4 , не є релевантною.

46. Зазначає, що поза увагою Ради та її Першої Дисциплінарної палати залишилося фактичне усвідомлення, що до моменту ухвалення рішення судді вчиняли дії, тобто демонстрували поведінку, а саме продовжили розгляд апеляційної скарги прокурора за відсутності адвокатів. Саме це є діями, поведінкою, а не застосуванням норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення, поведінкою, яка підриває довіру до суду, мотиви якої та підґрунтя були яскраво розкриті та продемонстровані суддями під час засідань по справі.

47. В основі цієї поведінки, як зазначає ОСОБА_4 , лежить нігілістичне ставлення до принципів рівності та змагальності, що було висвітлено суддями під час безпосереднього розгляду справи та знайшло своє відображення у численних повідомленнях засобів масової інформації. Зокрема, суддя ОСОБА_2 заявляв, що в осіб у статусі підозрюваних, яких було оголошено у розшук, немає взагалі ніяких прав, на рівні свідомості ототожнював себе із прокурором, демонструючи, що він виконує і буде виконувати функції обвинувачення, а не правосуддя.

48. Посилається на те, що судді порушили базовий фундаментальний принцип staredecisis, допустивши правову переоцінку дій ОСОБА_4 щодо обставин її перебування за кордоном під час кримінального провадження. Так, у справі № 991/2957/22, вирішуючи питання про надання дозволу на спеціальне досудове розслідування, колегія суддів оцінила обставини справи на користь ОСОБА_4 , а у справі № 991/3959/22, обираючи запобіжний захід, - проти неї. Це було зроблено однією і тією ж колегією.

49. При цьому суддя ОСОБА_2 під час засідання 13 грудня 2022 року прямо сказав, що він дуже хоче обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, і запитав у захисника, як йому це зробити.

50. Все це свідчить про допущення окремо суддею ОСОБА_2 вчинку, що порочить звання судді і підриває авторитет правосуддя, суперечить суддівській етиці та стандартам суддівської поведінки, що підпадає під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

51. Отже, у Спірному рішенні наведена неправильна кваліфікація дій суддів, а застосоване до них дисциплінарне стягнення є непропорційним та невідповідним вчиненому порушенню, а тому має бути суворішим.

52. У контексті обрання виду дисциплінарного стягнення ВРП та її дисциплінарний орган не проаналізували таких обставин, як: характер і наслідки дисциплінарних проступків, ступінь вини кожного із суддів колегії Апеляційної палати ВАКС, а також висловлювання суддів під час розгляду дисциплінарної скарги, що мають значення для оцінки їхніх дій, індивідуалізації покарання та визначення можливості їх притягнення до дисциплінарної відповідальності.

53. ВРП взагалі не проаналізувала причинно-наслідкового зв`язку між порушеннями та постановленням ухвали, якою ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - найсуворіший запобіжний захід, який обмежує право підзахисної на свободу та особисту недоторканність. І хоча дисциплінарне провадження не є провадженням з перегляду судових рішень, однак аналіз відповідних дисциплінарних проступків у контексті визначення виду дисциплінарного стягнення безвідносно до умов, в яких вчинялися відповідні правопорушення, суперечить самій природі дисциплінарного провадження. Тому Рада та її дисциплінарний орган мали також проаналізувати той факт, що судді порушили фундаментальне право ОСОБА_4 на захист, а також принципи рівності та змагальності сторін саме під час обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Не враховано також і того, що в діях суддів наявна сукупність дисциплінарних проступків.

54. Звертає увагу ОСОБА_4 й на те, що при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано того, що дисциплінарні проступки вчинялися умисно. Це підтверджується тим, що фактично жоден з адвокатів не встиг навіть до кінця виступити в судовому засіданні на заперечення доводів апеляційної скарги, не те що в дебатах. При цьому відповідно до статті 52 КПК участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

55. Посилається на те, що висловлювання суддів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у засіданні Першої Дисциплінарної палати ВРП свідчать про умисне вчинення ними дисциплінарних проступків, а щодо висловлювань судді ОСОБА_2 , то вони свідчать не тільки про умисну форму його вини, а в сукупності з іншими обставинами - і про ступінь вини. Отже, ступінь вини судді ОСОБА_2 є вищою, адже саме він був і залишається «головним ідеологом» і «підбурювачем» у вчиненні зазначених вище дисциплінарних проступків.

56. З огляду на зазначене ОСОБА_4 вважає, що попередження не є пропорційним видом дисциплінарного стягнення щодо вчинених дисциплінарних проступків і за вказаних обставин не відповідає меті дисциплінарної відповідальності.

57. Задля досягнення балансу між метою дисциплінарної відповідальності та правами й інтересами суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також дотримання принципу пропорційності ВРП мала б застосувати, на думку ОСОБА_4 , такі дисциплінарні стягнення: до суддів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - сувору догану з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців (пункт 3 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII); до судді ОСОБА_2 - подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді (пункт 4 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII).

58. Зазначає ОСОБА_4 також про те, що прохання про обрання ОСОБА_2 більш суворого порівняно з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення зумовлено не тільки порівняно вищим ступенем вини, а і його неготовністю на даний момент виправлятися, з огляду на його висловлювання.

Рух скарг

59. 21 березня 2025 року ОСОБА_1 , 09 квітня 2025 року ОСОБА_2 , 10 квітня 2025 року ОСОБА_3 , 11 та 15 квітня 2025 року ОСОБА_4 звернулисядо Великої Палати Верховного Суду зі скаргами на Спірне рішення.

60. Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 09 та 17 квітня 2025 року відкрила провадженняза скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на Спірне рішення.

61. Ухвалою від 03 червня 2025 року суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В. призначив справу за цими скаргами до розгляду в судовому засіданні на 19 червня 2025 року. Однак 19 червня 2025 року справа була знята з розгляду та призначена на 17 липня 2025 року. Натомість 17 липня 2025 року у розгляді справи оголошено перерву до 18 вересня 2025 року. Наступне засідання призначено на 23 жовтня 2025 року.

Позиція ВРП

62. У відзиві на скарги ВРП зазначає про відсутність передбачених статтею 52 Закону № 1798-VIII підстав, з яких рішення Ради, ухвалене за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати, може бути скасоване. Вважає, що Спірне рішення прийнято повноважним складом та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні, а судді та скаржник були належним чином повідомлені.

63. Ухвалюючи Спірне рішення, ВРП виходила з того, що, продовживши розгляд апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 28 листопада 2022 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні стосовно підозрюваної ОСОБА_4 за відсутності її захисників - адвокатів Баранова Т. О. та Рябка Р. О., які після завершення повітряної тривоги не повернулися до зали судового засідання, колегія суддів порушила загальні засади кримінального провадження - забезпечення права підозрюваної на захист, рівності всіх учасників судового провадження перед законом і судом, а також принцип змагальності, унаслідок чого сторона захисту була позбавлена можливості взяти участь у судових дебатах під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тобто у якому участь захисника мала бути обов`язково забезпечена в силу положень частини першої статті 52 КПК. Фактично колегія суддів, здійснивши виклик адвокатів, допустивши їх до участі у розглянутому питанні, в подальшому, після перерви, що оголошена через повітряну тривогу, позбавила їх можливості виступити у дебатах.

64. Це свідчить про порушення загальної засади кримінального провадження - забезпечення права підозрюваної ОСОБА_4 на захист, що закріплено у пункті 13 частини першої статті 7 КПК.

65. Щодо доводів ОСОБА_4 про те, що в діях суддів наявний також склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, зазначає, що, відкриваючи дисциплінарну справу, Перша Дисциплінарна палата ВРП зазначила про наявність підстав вважати, що обставини, викладені у скарзі ОСОБА_4 , можуть вказувати на наявність у діях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Водночас Перша Дисциплінарна палата ВРП в ухвалі від 22 квітня 2024 року № 1184/1дп/15-24 зазначила, що не підтвердились доводи скарги щодо наявності в діях цих суддів ознак поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, а також відсутні докази розголошення суддями таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати.

66. Отже, як зазначає ВРП, Спірне рішення є таким, що прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

67. Судді вчинили такі дисциплінарні проступки:

- істотне порушення процесуального права (підпункт «а» частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII)- колегія суддів поновила розгляд апеляції після повітряної тривоги, не дочекавшись повернення захисників з укриття, внаслідок чого адвокати підозрюваної не змогли завершити свої виступи в судових дебатах, тобто були фактично позбавлені можливості реалізувати надані їм процесуальні права;

- порушення засад рівності учасників та змагальності сторін (підпункт «г» частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII) - провівши вирішальну стадію розгляду (судові дебати та оголошення ухвали) без участі сторони захисту, судді порушили принцип рівності сторін. За відсутності адвокатів підозрюваної в дебатах фактично брала участь лише сторона обвинувачення, причому весь етап судових дебатів тривав лічені секунди, що унеможливило справжню змагальність процесу;

- незабезпечення обвинуваченому права на захист (підпункт «ґ» частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII) - судді не забезпечили реалізації права ОСОБА_4 на захист в апеляційному провадженні, а її захисників фактично усунуто від заключної частини розгляду: один адвокат не зміг довести до кінця свій виступ, іншому взагалі не було надано слово в дебатах. Таким чином, підозрювана була позбавлена можливості здійснювати свій захист як особисто, так і через адвокатів на стадії апеляційного розгляду;

- допущення порушення прав людини через грубу недбалість суддів (пункт 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII) - описані вище дії суддів свідчать про нехтування основоположними правами підозрюваної. Розгляд справи без захисників порушив право ОСОБА_4 , закріплене в підпункті (с) пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право «захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя».

68. Посилання скаржників на порушення їхніх прав чи неправильність рішення ВРП не мають підтвердження у світлі чинного законодавства. Спірне рішення є законним, обґрунтованим і таким, що прийняте в межах та у спосіб, що передбачені законодавством.

69. Просить скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а Спірне рішення - без змін.

Встановлені обставини справи

70. 01 червня 2023 року до ВРП (вх. № Б-1942/0/7-23)надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Баранов Т. О., на дії суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 під час розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 28 листопада 2022 року щодо обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 (справа № 991/3959/22).

71. Дисциплінарну скаргу мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 28 листопада 2022 року в задоволенні клопотання старшого детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Романюка М. О. про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено.

72. Не погодившись із зазначеною ухвалою, прокурор оскаржив її за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 193 КПК - за відсутності підозрюваної.

73. Розгляд скарги прокурора призначено в приміщенні Апеляційної палати ВАКС на 13 грудня 2022 року у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2

74. Інтереси ОСОБА_4 , яка особисто не була присутня під час перегляду Апеляційною палатою ВАКС ухвали слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 28 листопада 2022 року, представляли адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О.

75. Під час судового засідання о 14:40 пролунав сигнал повітряної тривоги, у зв`язку із чим суд оголосив перерву та надав учасникам судового процесу можливість піти в укриття.

76. Адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О. попрямували до укриття, що знаходилось на станції метро «Печерська», у якому вони перебували до моменту отримання повідомлення про відбій повітряної тривоги в місті Києві, тобто до 15:51.

77. Повернувшись до приміщення суду, адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О. з`ясували, що розгляд клопотання старшого детектива НАБУ Романюка М. О. про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відбувся за їхньої відсутності. Адвокат Баранов Т. О. зазначив, що, вийшовши з укриття, написав секретарю судового засідання повідомлення про те, що він та Рябко Р. О. повертаються до будівлі суду, та просив зачекати, оскільки відстань від станції метро «Печерська» до зали засідання є значною. Однак вказане повідомлення судді Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 проігнорували.

78. До оголошення перерви у зв`язку з повітряною тривогою виступ адвоката Баранова Т. О. в судових дебатах не був завершений, а адвокатові Рябку Р. О. не надано можливості виступити в дебатах.

79. Крім того, у дисциплінарній скарзі зазначено, що ОСОБА_4 звернулася до Апеляційної палати ВАКС з клопотанням, підписаним за допомогою електронного підпису (що давало суду можливість ідентифікувати її особу), із проханням взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до статті 336 КПК. До клопотання ОСОБА_4 долучила копії паспорта громадянина України та закордонного паспорта, однак колегія суддів Апеляційної палати ВАКС у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовила в задоволенні вказаного клопотання, пославшись на дискрецію суду у вирішенні такого клопотання (частина друга статті 336 КПК).

80. Наведене дає підстави вважати, що колегія суддів Апеляційної палата ВАКС порушила право ОСОБА_4 на захист, оскільки її адвокати були позбавлені можливості виступити в судових дебатах, а підозрювана - можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

81. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), тому участь захисника згідно з приписами статті 52 КПК є обов`язковою.

82. У дисциплінарній скарзі також вказано, що суддя ОСОБА_2 був зацікавлений в обранні стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час судового засідання висловився щодо цього, що свідчить про допущення цим суддею дисциплінарного проступку, що порочить звання судді і підриває авторитет правосуддя, порушує правила суддівської етики та стандарти поведінки судді. Цим висловлюванням, на переконання автора дисциплінарної скарги, суддя ОСОБА_2 також розкрив таємницю нарадчої кімнати.

83. Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 22 квітня 2024 року № 1184/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 у зв`язку з наявністю в їхніх діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; незабезпечення обвинуваченому права на захист; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддями порушення прав людини і основоположних свобод).

84. Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено такі фактичні обставини.

85. 20 вересня 2022 року до ВАКС надійшло клопотання старшого детектива НАБУ Романюка М. О., погоджене прокурором САП, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК (кримінальне провадження від 16 вересня 2022 року № 52022000000000264).

86. Відповідно до звіту про автоматичне визначення слідчого судді від 20 вересня 2022 року в справі № 991/3959/22 (провадження № 1-кс/991/3976/22) таким суддею визначено Федорова О.В.

87. Ухвалою судді ВАКС Задорожної Л. І. від 27 вересня 2022 року задоволено заяву підозрюваної ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ВАКС Федорова О. В.

88. Слідчого суддю ВАКС Федорова О. В. відведено від розгляду клопотання детектива НАБУ Романюка М. О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року.

89. Матеріали клопотання детектива НАБУ Романюка М. О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року передано до управління документообігу та організаційного забезпечення апарату ВАКС для визначення слідчого судді в порядку, передбаченому статтею 35 КПК.

90. Відповідно до звіту про автоматичне визначення слідчого судді від 28 вересня 2022 року в справі № 991/3959/22 (провадження № 1-кс/991/3976/22) таким суддею визначено Шкодіна Я. В.

91. Ухвалою слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 28 листопада 2022 року в задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ Романюка М. О., погодженого прокурором САП Дроботовою Є. В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4 відмовлено.

92. Не погодившись із цією ухвалою слідчого судді, прокурор САП Дроботова Є. В. оскаржила її до Апеляційної палати ВАКС.

93. 13 грудня 2023 року о 13:29:37 колегія суддів Апеляційної палати ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розпочала розгляд апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 28 листопада 2022 року.

94. У судовому засіданні інтереси ОСОБА_4 представляли адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О., які просили задовольнити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції для забезпечення особистої участі ОСОБА_4 під час перегляду Апеляційною палатою ВАКС ухвали слідчого судді.

95. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 13 грудня 2022 року, занесеною до журналу судового засідання, відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання.

96. Ухвала мотивована тим, що відповідно до приписів частини шостої статті 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише в разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

97. Під час засідання 13 грудня 2022 року о 14:40 пролунав сигнал повітряної тривоги. У судовому засіданні оголошено перерву до закінчення повітряної тривоги, відбій якої було оголошено о 15:51.

98. Зі скриншотів переписки в мобільних телефонах видно, що після закінчення повітряної тривоги працівники суду намагалися додзвонитися до адвокатів Баранова Т.О. та Рябка Р. О. (п`ять викликів, останній о 16:17).

99. Адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О., отримавши повідомлення про пропущені телефонні виклики, написали смс-повідомлення, у якому просили їх дочекатись, оскільки передбачали, що ймовірно до 17:00 вони можуть не встигнути повернутися до зали судового засідання.

100. Відповідно до записів журналу судового засідання від 13 грудня 2022 року секретар судового засідання о 16:20 повідомила, що після закінчення повітряної тривоги адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О. не повернулись до зали судового засідання.

101. Розгляд апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. продовжено без адвокатів підозрюваної ОСОБА_4 - Баранова Т.О. та Рябка Р. О.

102. О 16:23:35 колегія суддів Апеляційної палати ВАКС закінчила з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами та перейшла до судових дебатів.

103. О 16:23:39 оголошено судові дебати.

104. О 16:23:41 прокурор Дроботова Є. В. у судових дебатах просила задовольнити апеляційну скаргу.

105. О 16:23:45 колегія суддів видалилася до нарадчої кімнати.

106. О 16:39:00 після виходу колегії суддів із нарадчої кімнати оголошено резолютивну частину ухвали Апеляційної палати ВАКС від 13 грудня 2022 року такого змісту:

«Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Дроботової Єлени Вікторівни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2022 року задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Романюка М.О. задовольнити.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою».

107. В ухвалі зазначено, що питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку підлягає розгляду після затримання і не пізніше ніж через сорок вісім годин із часу доставки ОСОБА_4 до місця кримінального провадження за її участю.

108. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокат Баранов Т. О. подав касаційну скаргу на ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 13 грудня 2022 року.

109. Ухвалою Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Баранова Т. О. в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 13 грудня 2022 року.

110. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду вказав, що відповідно до вимог частини четвертої статті 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на цю ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

111. 21 травня 2024 року ОСОБА_4 надіслала до ВРП лист, у якому зазначила, що була затримана на території Чеської Республіки на виконання ухвали Апеляційної палати ВАКС від 13 грудня 2022 року в справі № 991/3959/22.

112. Згідно з постановою від 22 жовтня 2023 року голови сенату міського суду в Празі затримана ОСОБА_4 була взята під варту за пропозицією державного прокурора міської прокуратури в Празі від 21 жовтня 2023 року (справа № 1 KZM 1025/2023).

113. Постановою міської прокуратури в Празі від 24 листопада 2023 року ОСОБА_4 була звільнена від попереднього ув`язнення під заставу (фінансова гарантія у розмірі 3 000 000 чеських крон).

114. ОСОБА_4 зазначила, що перебування під вартою вплинуло на стан

її здоров`я та практично унеможливило ведення нормального способу життя.

Короткий зміст рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП

115. Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 09 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24 притягнуто суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до них дисциплінарне стягнення у виді попередження.

116. Ухвалюючи зазначене рішення, Перша Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

117. Право на захист, яке знайшло своє закріплення у Конституції України КПК, міжнародних та підзаконних актах, є однією з найважливіших державних гарантій забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина.

118. Частиною першою статті 52 КПК передбачено, що участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

119. ОСОБА_4 - колишня директорка Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр здоров`я» підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину.

120. Реалізація положень кримінального процесуального закону про обов`язкову участь у кримінальному провадженні захисника є необхідною для здійснення захисту особи на всіх передбачених законом стадіях кримінального провадження.

121. Розгляд апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ Романюка М. О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК, відбувався за відсутності підозрюваної, але за участю її захисників Баранова Т. О., Рябка Р. О.

122. Дисциплінарна палата встановила, що матеріали, додані до дисциплінарної скарги, містять відомості про те, що адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О. шляхом надсилання смс-повідомлення попереджали про можливу затримку в поверненні до зали судового засідання після оголошення перерви у розгляді справи на час оголошення повітряної тривоги та про намір узяти участь у судових дебатах, але колегія суддів Апеляційної палати ВАКС у складі головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 закінчила розгляд справи за їх відсутності, що свідчить про порушення загальної засади кримінального провадження - забезпечення права підозрюваної ОСОБА_4 на захист, що закріплено у пункті 13 частини першої статті 7 КПК.

123. Зазначена в поясненнях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 і ОСОБА_3 інформація про те, що з адвокатами намагались зв`язатись і розгляд справи було відновлено через 28 хвилин після оголошення відбою повітряної тривоги, а цього часу, на думку суддів, мало б вистачити для повернення з укриття, на переконання Першої Дисциплінарної палати ВРП, не могла бути достатньою підставою для розгляду питання щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності захисників підозрюваної - Баранова Т. О. та Рябка Р. О. на стадії судових дебатів.

124. Судові дебати мають вагоме значення як для захисту учасниками дебатів своїх інтересів, так і для допомоги суду в правильному розгляді справи. Це зумовлено тим, що кожна сторона зі своєї позиції доводить власні висновки судовому слідству, аналізує й оцінює докази, висловлює і подає на розгляд суду свої міркування, які повинні вплинути на зміст судового рішення. Кожна сторона подає на розгляд суду свої пропозиції про бажаний характер розгляду справи, керуючись результатами судового слідства та аналізом правових норм, що стосуються обставин справи. Право промови під час судових дебатів мають як підозрювані, так і захисники.

125. Натомість відповідно до інформації із роздруківок журналу судового засідання від 13 грудня 2022 року о 16:23 головуючий оголосив проведення судових дебатів за відсутності захисників підозрюваної ОСОБА_4 - адвокатів Баранова Т. О. та Рябка Р. О., тривалість яких становила 6 секунд.

126. Зважаючи на наведене, Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що обставини дисциплінарної справи вказують на наявність у діях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

127. Перша Дисциплінарна палата ВРП в рішенні зазначила, що не знайшли свого підтвердження доводи дисциплінарної скарги ОСОБА_4 стосовно наявності в діях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_2 ознак поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, свідків чи інших учасників судового процесу (пункт 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII).

128. Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, Перша Дисциплінарна палата ВРП взяла до уваги, що судді Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до відомостей із офіційного вебсайту ВРП у минулому не притягувались до дисциплінарної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем роботи, а тому дійшла висновку, що пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та таким, що відповідає вимогам статті 109 Закону № 1402-VІІІ та статті 50 Закону № 1798-VIII, буде застосування до суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Короткий зміст рішення ВРП

129. ВРП за наслідками розгляду скарг суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та скаржниці ОСОБА_4 , в інтересах якої діяли адвокати Баранов Т. О. та Поповська Т. В., на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 09 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24 «Про притягнення суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності» залишила це рішення без змін.

130. ВРП у Спірному рішенні встановила, що розгляд апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ Романюка М. О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні від 16 вересня 2022 року № 52022000000000264 стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК, відбувався за відсутності підозрюваної, але за участю її захисників - Баранова Т. О. та Рябка Р. О.

131. Адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О. шляхом надсилання смс-повідомлення попереджали про можливу затримку в поверненні до зали судового засідання після оголошення перерви у розгляді справи на час оголошення повітряної тривоги та про намір взяти участь в судових дебатах, але колегія суддів Апеляційної палати ВАКС у складі головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 закінчила розгляд справи за їх відсутності, що свідчить про порушення загальної засади кримінального провадження - забезпечення права підозрюваної ОСОБА_4 на захист, що закріплено у пункті 13 частини першої статті 7 КПК.

132. ВРП погодилася із Дисциплінарною палатою, що зазначена в поясненнях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 і ОСОБА_3 інформація про те, що з адвокатами намагались зв`язатись і розгляд справи було відновлено через 28 хвилин після оголошення відбою повітряної тривоги, а цього часу, на думку суддів, мало б вистачити для повернення з укриття, не є достатньою підставою для розгляду питання щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності захисників підозрюваної - Баранова Т. О. та Рябка Р. О. на стадії судових дебатів.

133. Отже, як зазначила ВРП, суд допустив порушення принципу рівності сторін у судовому процесі, оголосивши судові дебати без участі захисників підозрюваної ОСОБА_4 . Тривалість дебатів у 6 секунд свідчить про формальний підхід суду та відсутність реальної можливості для сторони захисту представити свою позицію. Це суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012, яке наголошує на необхідності забезпечення рівних процесуальних можливостей для всіх учасників судового розгляду.

134. ВРП, пославшись на вимоги статей 20 48 52 193 КПК, статей 12 191 КК та статті 129 Конституції України, погодилася з висновками Дисциплінарної палати, які обґрунтовані тим, що судді Апеляційної палати ВАКС не забезпечили стороні захисту достатнього часу для повернення до зали судового засідання після оголошеної повітряної тривоги. Це поставило захист у нерівні умови порівняно з іншими учасниками процесу, що суперечить принципу змагальності та рівності сторін.

135. За таких обставин Рада дійшла висновку, що рішення її Першої Дисциплінарної палати про наявність у діях суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, є обґрунтованим і відповідає стандартам забезпечення справедливого судового розгляду.

136. Відповідно до частини шостої статті 193 КПК суд може обирати запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише за наявності обґрунтованих підстав. Однак у справі № 991/2957/22 сторона захисту з об`єктивних причин не змогла взяти участь у засіданні через повітряну тривогу, що не було враховано суддями.

137. Це свідчить про порушення принципу рівності сторін і права на захист, що є істотним процесуальним порушенням. Тому, як зазначила ВРП, висновки її Першої Дисциплінарної палати щодо наявності дисциплінарного проступку в діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є обґрунтованими, оскільки їхні дії призвели до унеможливлення реалізації стороною захисту своїх процесуальних прав.

138. Щодо доводів скарг адвокатів Баранова Т. О. та Поповської Т. В. , які діяли в інтересах ОСОБА_4 , про м`якість дисциплінарного стягнення та наявність в діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, Рада зазначила, що її Перша Дисциплінарна палата не відкривала дисциплінарну справу стосовно цих суддів у зв`язку з наявністю в їхніх діях ознак цього дисциплінарного проступку (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу), а тому в оскаржуваному рішенні помилково вдалася до правового аналізу наявності у діях / поведінці суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ознак такого дисциплінарного проступку.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

139. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження щодо суддів, дослідивши наведені в скаргах на рішення ВРП доводи, виходить з такого.

140. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

141. З метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.

142. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

143. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.

144. Главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів. Так, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач, суддя, скаржник, їх представники.

145. У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.

146. Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватися з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов`язані зі скаргою, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.

147. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

148. Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51

Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

149. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.

150. За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право:

1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;

2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;

3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;

4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;

5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

151. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення,та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.

152. Частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.

153. Наведені вище положення Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС узгоджуються з пунктом 77 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, в якому, серед іншого, зазначено, що організація дисциплінарного розгляду в кожній країні повинна бути такою, що дозволяє подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду.

154. Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;

3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;

4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

155. У пункті 123 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 згаданого рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).

156. Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

157. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

158. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

159. Ураховуючи висновки ЄСПЛ та положення Конвенції, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне повно та всебічно перевірити оскаржуване рішення ВРП, у тому числі на предмет його відповідності вимогам статті 52 Закону № 1798-VIII.

160. Відповідно до статті 18 Закону № 1798-VIII ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.

161. Згідно з положеннями частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.

162. Як убачається з матеріалів справи, на засіданні ВРП 13 березня 2025 року при розгляді скарг суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах якої діяли адвокати Поповська Т. В. та Баранов Т. О. , були присутні 12 членів ВРП. Спірне рішення підписане всіма членами Ради, які брали участь в його ухваленні.

163. Члени ВРП, які входять до Першої Дисциплінарної палати, і ухвалювали на засіданні цієї палати рішення щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2, участі у розгляді скарг на зазначене рішення Радою не брали.

164. Отже, Спірне рішення ухвалено повноважним складом ВРП.

165. Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з доводами скарг ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про ухвалення ВРП Спірного рішення неповноважним складом з огляду на те, що участь у розгляді скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати брав участь член ВРП Мороз М. В., який входить до цієї палати.

166. Так, відповідно до вимог частин другої та третьої статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів Ради. Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням ВРП з урахуванням вимог цього Закону.

167. У разі необхідності ВРП може ухвалити рішення про залучення членів однієї Дисциплінарної палати до роботи іншої Дисциплінарної палати або про делегування Голові ВРП повноважень ухвалювати такі рішення. Організація роботи Дисциплінарних палат здійснюється в порядку, визначеному регламентом ВРП (частина п`ята статті 26 Закону № 1798-VIII).

168. Згідно із частиною восьмою статті 51 Закону № 1798-VIII у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення.

169. Аналіз наведених норм Закону № 1798-VIII дозволяє дійти висновку, що у розгляді скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді не мають права брати участь саме ті члени ВРП, які у складі цієї Дисциплінарної палати ухвалювали рішення, яке оскаржується до Ради.

170. Це можуть бути як члени ВРП, що на постійній основі входять до складу відповідної Дисциплінарної палати, так і члени ВРП, які не входять до цієї палати, проте згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону № 1798-VIII були залучені до її роботи.

171. Оскільки член ВРП Мороз М. В. , який входить до Першої Дисциплінарної палати ВРП, не брав участі в ухваленні цією палатою рішення від 09 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24, встановлених законом перешкод для його участі в ухваленні Спірного рішення не було.

172. Отже, вимоги частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII при ухваленні Радою Спірного рішення дотримано.

173. На підставі пункту 3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП може бути скасовано також у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП.

174. З копії матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги (листи від 15 грудня 2023 року № 13236/0/9-23, № 13233/0/9-23). Зазначену інформацію оприлюднено й на офіційному вебсайті ВРП.

175. 13 березня 2025 року в засіданні ВРП з розгляду скарг на рішення її Першої Дисциплінарної палати від09 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24 взяли участь в режимі відеоконференціїсудді ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким на засіданні було надано можливість підтримати наведені у скарзі доводи, надавши пояснення та відповіді на запитання, чим забезпечено їх право на участь у прийнятті рішення.

176. Вказані обставини підтверджуються витягом з протоколу № 24 засідання ВРП від 13 березня 2025 року.

177. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність визначених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП.

178. Оцінюючи рішення ВРП від 13 березня 2025 року № 520/0/15-25 щодо наявності у ньому посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності суддів та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення відповідача є встановлення дисциплінарним органом обставин, що свідчать про наявність у діях суддів ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIIIяк підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності.

179. Підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, як, зокрема, умисне або внаслідок недбалості - незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

180. У свою чергу підпунктами «г», «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, як, зокрема, умисне або внаслідок недбалості: порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу.

181. Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстави умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

182. У спірних правовідносинах дисциплінарний орган кваліфікував як істотне порушення суддями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 норм процесуального права, наслідком якого є унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, те, що адвокати підозрюваної не змоги завершити свої виступи в судових дебатах.

183. Так, предметом аналізу ВРП та її Першої Дисциплінарної палати під час розгляду дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були їх дії під час розгляду апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ Романюка М. О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК (справа № 991/3959/22).

184. Ухвалюючи рішення про притягнення суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосування до них дисциплінарного стягнення у виді попередження, ВРП та її дисциплінарний орган виходили з того, що продовживши розгляд апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 28 листопада 2022 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно підозрюваної ОСОБА_4 за відсутності її захисників - адвокатів Баранова Т. О. та Рябка Р. О., які після завершення повітряної тривоги не повернулися до зали судового засідання, колегія суддів порушила загальні засади кримінального провадження - забезпечення права підозрюваної на захист, рівність всіх учасників судового провадження перед законом і судом, а також принцип змагальності, унаслідок чого сторона захисту була позбавлена можливості взяти участь в судових дебатах під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тобто у якому участь захисника мала бути обов`язково забезпечена в силу положень частини першої статті 52 КПК. Фактично колегія суддів Апеляційної палати ВАКС, здійснивши виклик адвокатів, допустивши їх до участі у розглядуваному питанні, в подальшому, після перерви, що оголошена через повітряну тривогу, позбавила їх можливості виступити у дебатах.

185. Право на справедливий суд вимагає, щоб суд був «встановлений законом», а його судді були незалежними та неупередженими. Суд, «встановлений законом», означає, що існує закон, який роз`яснює, як функціонує суд і яких правил і процесуальних норм він дотримується під час розгляду справи. «Незалежність суддів» означає, що судді керуються лише законом і ніхто на них не впливає. Крім того, «неупередженість» передбачає, що судді не можуть бути особисто зацікавленими в результаті справи, упередженими або необ`єктивними.

186. Визнання людини, її прав і свобод найвищими соціальними цінностями покладає на державу відповідні зобов`язання щодо створення дієвого правового механізму щодо їх захисту та охорони, одним із яких є саме право на отримання кваліфікованої правової допомоги від обраного або залученого захисника. Відповідно до підпункту (с) пункту 3 статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право «захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя».

187. Право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права й розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд. Право на захист, яке знайшло своє закріплення у Конституції України КПК, міжнародних та підзаконних актах, є однією з найважливіших державних гарантій забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина.

188. Варто зауважити, що відсутність переконливих причин для обмеження права захисника брати участь в судовому засіданні на початкових стадіях кримінального процесу може вплинути на оцінку загальної справедливості кримінального провадження.

189. Одним із основних принципів кримінального процесу є змагальність. Призначення судового процесу - захист прав і законних інтересів громадян та організацій, потерпілих від правопорушення чи злочину, захист особи від незаконного та необґрунтованого обвинувачення, засудження обмеження її прав і свобод. Його кінцева мета - прийняти законне й обґрунтоване рішення. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними із засад судочинства, визначених статтею 129 Конституції України.

190. Рада та її Перша Дисциплінарна палата правильно зазначили, що забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого і виправданого в кримінальному провадженні закріплено на найвищому рівні - у Конституції України, у частині другій статті 63 якої зазначено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист, а пунктом 5 частини другої статті 129 Основного Закону України проголошено, що забезпечення обвинуваченому права на захист є однією з основних засад судочинства. Конституційний принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист є важливою гарантією об`єктивного розслідування і справедливого судового розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.

191. Частинами першою, другою статті 20 КПК встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

192. Відповідно до статті 48 КПК захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв`язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв`язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

193. Частиною першою статті 52 КПК передбачено, що участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

194. Як установила ВРП та її Дисциплінарна палата, ОСОБА_4 - колишня директорка Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр здоров`я» підозрюється в спробі заволодіти 5 млн грн, що належали філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» під час пандемії COVID-19 у 2020 році.

195. Колегія суддів Апеляційної палати ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 розглядала апеляційну скаргу прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ Романюка М. О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК.

196. Відповідно до статті 12 КК особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

197. Кримінальне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 191 КК, є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

198. Частиною першою статті 193 КПК визначено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

199. Відповідно до частини шостої статті 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

200. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 575 КПК).

201. Розгляд апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ Романюка М. О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні від 16 вересня 2022 року № 52022000000000264 стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК, відбувався за відсутності підозрюваної, але за участю її захисників - Баранова Т. О. та Рябка Р. О.

202. ВРП та її Дисциплінарна палата встановили, що матеріали, додані до дисциплінарної скарги, містять відомості про те, що адвокати Баранов Т. О. та Рябко Р. О. шляхом надсилання смс-повідомлення попереджали про можливу затримку в поверненні до зали судового засідання після оголошення перерви у розгляді справи на час оголошення повітряної тривоги та про наміри взяти участь в судових дебатах, але колегія суддів Апеляційної палати ВАКС у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 закінчила розгляд справи за їх відсутності, що, як правильно зазначила Рада, свідчить про порушення загальної засади кримінального провадження - забезпечення права підозрюваної ОСОБА_4 на захист, що закріплено у пункті 13 частини першої статті 7 КПК.

203. Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком ВРП та її Дисциплінарної палати про те, що зазначена в поясненнях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 і ОСОБА_3 інформація про те, що з адвокатами намагались зв`язатись і розгляд справи було відновлено через 28 хвилин після оголошення відбою повітряної тривоги, а цього часу, на думку суддів, мало б вистачити для повернення з укриття, не є достатньою підставою для розгляду питання щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності захисників підозрюваної - Баранова Т. О. , Рябка Р. О. на стадії судових дебатів.

204. Велика Палата зауважує, що матеріали справи не містять даних про те, що захисники ОСОБА_4 умисно не з`явились в судове засідання після відбою тривоги, самоусунулись від виконання процесуальних обов`язків чи проігнорували повідомлення про продовження судового засідання.

205. Погоджується Велика Палата Верховного Суду і з висновком ВРП про те, що суд допустив порушення принципу рівності сторін у судовому процесі, оголосивши судові дебати без участі захисників підозрюваної ОСОБА_4 Тривалість дебатів протягом 6 секунд свідчить про формальний підхід суду та відсутність реальної можливості для сторони захисту представити свою позицію.

206. Такий підхід суперечить, зокрема, таким основним засадам судочинства, закріпленим у частині другій статті 129 Конституції України, як рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

207. Відповідаючи на доводи скарг суддів щодо безпідставності, на їх думку, тверджень ВРП та її дисциплінарного органу про порушення судом вимог статті 193 КПК під час розгляду справи, позаяк частина шоста зазначеної норми дає можливість суду розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного та його захисника, Велика Палата виходить з такого.

208. За матеріалами справи, 03 серпня 2022 року ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук. Відповідно до частини шостої статті 193 КПК слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений оголошений в міжнародний розшук.

209. Проте зазначена обставина не може бути перешкодою для реалізації підозрюваним чи обвинуваченим права на захист, якщо він та/або його захисник виявили бажання взяти участь у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на наведені вище норми Конституції України та процесуального законодавства.

210. ОСОБА_4 повідомила як орган досудового слідства, так і суд про місце свого перебування та причини виїзду за кордон, виявила бажання взяти участь у розгляді апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді ВАКС в режимі відеоконференції, скористалася правом мати захисників, які з`явилися в судове засідання. За таких обставин розгляд справи за відсутності як підозрюваної так і її захисників суперечить гарантованому пунктом 5 частини другої статті 129 Конституції України праву на захист.

211. Варто нагадати і про те, що у розгляді 28 листопада 2022 року слідчим суддею ВАКС Шкодіним Я. В. клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою брали участь як сама підозрювана в режимі відеоконференції так і її захисники.

212. З наведених вище мотивів Велика Палата не може погодитися з доводами скарг суддів про те, що право ОСОБА_4 на захист не було порушено, а стороні захисту були забезпечені рівні з прокурором процесуальні можливості.

213. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком ВРП та її Дисциплінарної палати про те, щообставини дисциплінарної справи вказують на наявність підстав для притягнення суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; незабезпечення обвинуваченому права на захист; умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддями порушення прав людини і основоположних свобод).

214. Що стосується доводів скарги ОСОБА_4 про наявність в діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 також складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, ВРП обґрунтовано визнала їх безпідставними.

215. Як установила Рада, відкриваючи дисциплінарну справу стосовно суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, Перша Дисциплінарна палата ВРП в ухвалі від 22 квітня 2024 року № 1184/1дп/15-24 зазначила про наявність підстав вважати, що обставини, викладені у скарзі ОСОБА_4 , поданої через її представника Баранова Т. О., можуть вказувати на наявність у діях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

216. В ухвалі, крім того, мовиться про те, що доводи скарги про наявність у діях суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_2 ознак поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, не підтвердились, а також відсутні докази розголошення суддями таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати.

217. Отже, Перша Дисциплінарна палата ВРП не відкривала дисциплінарну справу стосовно суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 у зв`язку з наявністю в їхніх діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

218. Крім того, Перша Дисциплінарна палата ВРП, з чим погодилась і Рада, слушно зауважила, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ лише за вчинення «етичного проступку», зокрема, під час здійснення правосуддя. У такому разі діяння судді мають оцінюватися виключно через призму моральних та етичних принципів і не повинні пов`язуватися із застосуванням суддею норм матеріального та/або процесуального права під час ухвалення судового рішення. Саме така правова позиція міститься в постанові Великої Палати від 13 червня 2024 року (справа № 990SCGC/2/24, провадження № 11-14сап24).

219. Відповідаючи на доводи скарги ОСОБА_4 щодо непропорційності обраного суддям виду дисциплінарного стягнення, слід зазначити таке.

220. Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII, частиною п`ятою статті 50 Закону № 1798-VIIІ встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь її вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

221. Як видно з матеріалів дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата, з рішенням якої погодилася ВРП, врахувала всі обставини, що впливають на можливість притягнення суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, зокрема характер дисциплінарного проступку і його наслідки.

222. Враховано і позитивні характеристики, згідно з якими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за час роботи на посадах суддів Апеляційної палати ВАКС зарекомендували себе висококваліфікованими, досвідченими юристами, які дотримуються службової дисципліни, правил суддівської етики. Раніше до дисциплінарної відповідальності зазначені судді не притягувались.

223. Отже, визначене дисциплінарним органом суддям Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у виді попередження застосоване з урахуванням вчинених ними дисциплінарних проступків, їх позитивної характеристики, відсутності відомостей щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та є пропорційним учиненим дисциплінарним проступкам, що відповідає вимогам статті 109 Закону № 1402-VIII та статті 50 Закону № 1798-VIII.

224. Наведене дає підстави для висновку про необґрунтованість доводів ОСОБА_4 про те, що дисциплінарний орган ВРП застосував до суддів дисциплінарне стягнення без урахування принципу пропорційності.

225. Інші доводи та міркування, викладені у скаргах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також не спростовують правильності висновків ВРП.

Висновки Великої Палати Верховного Суду

226. На підставі частини восьмої статті 266 КАС Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін.

227. Оскільки ВРП прийняла оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, врахувала всі обставини, що мають значення для прийняття рішення і дійшла обґрунтованого висновку про залишення без змін рішення Першої дисциплінарної палати ВРП від 09 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24, Велика Палата Верховного Суду вважає, що скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись статтями 266 344 350 355 356 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діють адвокати Поповська Тетяна Володимирівна та Баранов Тарас Олегович , на рішення Вищої ради правосуддя від 13 березня 2025 року № 520/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 грудня 2024 року № 3569/1дп/15-24 про притягнення суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності» залишити без задоволення.

2. Рішення Вищої ради правосуддя від 13 березня 2025 року № 520/0/15-25 у справі № 990SCGC/15/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Ю. Уркевич

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. О. Банасько К. М. Пільков

О. Л. Булейко С. О. Погрібний

І. А. Воробйова Т. Г. Стрелець

О. А. Губська О. В. Ступак

І. В. Дашутін І. В. Ткач

А. А. Ємець О. С. Ткачук

С. Ю. Мартєв Н. В. Шевцова