Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2020 року у справі №9901/121/20
Ухвала ВП ВС від 03.09.2020 року у справі №9901/121/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/121/20

Провадження № 11-212заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2020 року (суддя Стеценко С. Г. ),

УСТАНОВИЛА:

5 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції із позовом, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ВРП, яка полягає у нерозгляді питання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС);

- зобов'язати ВРП вчинити дії щодо розгляду питання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, на підставі подання ВККС.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та надав 10-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 11 червня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС позовну заяву повернув ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з неусуненням недоліків, указаних в ухвалі цього суду від 12 травня 2020 року.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом першої інстанції положень норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2020 року та направити справу на новий розгляд.

У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що не погоджується з вимогами скарги, вважає їх необґрунтованими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС , звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною 4 статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, ВККС.

Форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС.

Згідно із частиною 1 статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9, 11 частини 5 статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно із частиною 1 статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених частиною 1 статті 169 КАС , протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою цієї статті визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Так, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2020 рокупозовну заяву залишено без руху, оскільки позивачкою не наведено обґрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю відповідача її прав, свобод та інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду з посиланням на норми права, в чому саме полягало таке порушення, а також доказів, що підтверджують вказані обставини.

На усунення вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліків позивачка подала позовну заяву в новій редакції, у якій, крім себе, як позивача у цій справі зазначила також ОСОБА_2 та вказала про те, що поведінка ВРП свідчить про протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді майже півтора роки питання про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади судді Шевченківського районного суду м. Києва. Така протиправна бездіяльність і невиправдане зволікання у вирішенні питання про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади судді Шевченківського районного суду м. Києва порушує права ОСОБА_2, який є учасником (обвинуваченим) у кримінальному провадженні (справі) № 761/6037/18, що знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3, та права ОСОБА_1 як його захисника. Також зафіксовано велику кількість порушень суддею ОСОБА_3 прав позивачів. Зокрема той факт, що суддя, незважаючи на те, що перебуває цивільним відповідачем відносно ОСОБА_1, продовжує розглядати справу, що є грубим порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України. З огляду на викладене, позивачі зазначають, що порушення їх прав полягає в тому, що справа щодо обвинуваченого ОСОБА_2 розглядається суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3, яка згідно з рішенням ВККС від 6 вересня 2018 року № 1480/ко-18 не відповідає займаній посаді судді. Тобто правосуддя у справі щодо обвинуваченого ОСОБА_2 здійснюється суддею не на професійній основі, що порушує права позивачів на судовий захист. Позивачі вказують, що для захисту їх прав, які на сьогодні порушуються, питання про звільнення судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 повинно бути розглянуто ВРП у найближчий час.

Суд першої інстанції, дослідивши зазначені доводи, дійшов висновку, що позивачі не зазначили, яким чином оскаржувана бездіяльність ВРП порушує саме їх особисті права, свободи та охоронювані законом інтереси, за захистом яких вони звернулися до суду, з посиланням на норми права, в чому саме полягало таке порушення, а також доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також суд констатував, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Позивачами не надано належних обґрунтувань своїх позовних вимог, оскільки звернення до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП про оскарження її бездіяльності можливе лише у випадку безпосереднього порушення такою бездіяльністю прав та охоронюваних законом інтересів особи.

Мотивувальна частина уточненої позовної заяви та зміст наведених позовних вимог не дають підстав для висновку про виправлення недоліків позовної заяви, на які було обґрунтовано вказано в ухвалі суду першої інстанції від 12 травня 2020 року.

Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржувана бездіяльність відповідача щодо вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва не впливає на правовідносини, які виникли у межах справ, що перебували у провадженні ОСОБА_3 як судді зазначеного суду.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, дійшовши правильного висновку, що позивачами не усунуто недоліки позовної заяви, оскаржуваною ухвалою повернув її позивачам, як того вимагає пункт 1 частини 4 статті 169 КАС.

За правилами статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, а наведені скаржниками доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалуКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2020 року - без змін.

Керуючись статтями 169, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСудді:Н. О. АнтонюкО. С. Золотніков Т. О.

АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю.

Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. С. Ткачук Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич О. Г. Яновська