Історія справи

Постанова ВП ВС від 14.10.2019 року у справі №804/8739/17
Ухвала КАС ВП від 23.01.2019 року у справі №804/8739/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 804/8739/17

Провадження № 11-326апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петренко Катерини Володимирівни, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року (судді Білак С. В., Чабаненко С.

В., Юрко І. В. ),

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1.15 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К. В. (далі - державний реєстратор), треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора, прийняте 11 та 12 листопада 2016 року, щодо здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати відповідача скасувати у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі також - Державний реєстр) записи за номерами ~organization0~; 174166265; 1713234; 17413220 та реєстрацію за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 права власності на 1/4 частини вказаних будинку та земельної ділянки за кожним.

2. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 як співвласниця 1/2 указаного домоволодіння не погоджується з оскаржуваними реєстраційними діями щодо реєстрації за третіми особами (ОСОБА_2 та ОСОБА_6) права власності на 1/4 частини домоволодіння за кожним. Зазначає, що на момент здійснення державним реєстратором у Державному реєстрі з 2006 року існував запис про заборону на відчуження вказаного будинку, внесений на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду від 05 листопада 1999 року, що унеможливлювало прийняття рішення відповідачем та здійснення ним державної реєстрації прав на вказане нерухоме майно. З огляду на викладене позивачка вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними, а внесені у Державний реєстр записи - такими, що підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою

від 12 квітня 2018 року закрив провадження у цій справі.

4. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою

від 04 червня 2018 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням

від 11 вересня 2018 року позов задовольнив.

6. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2018 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 11 вересня 2018 року скасував, закрив провадження у справі та роз'яснив позивачці право на звернення з цим позовом у порядку цивільного судочинства.

7. Судове рішення мотивовано тим, що суть спірних правовідносин стосується майнового інтересу позивачки, право власності якої на спірне нерухоме майно було порушене у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваних реєстраційних дій та рішень, тому такий спір має бути вирішений за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. Зазначає, зокрема, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, указує на те, що у цій справі вона порушує питання виключно про правомірність дій суб'єкта реєстраційних дій при виконанні ним владних управлінських функцій, при цьому стверджує, що спір щодо речового права у межах цієї справи між нею та третіми особами відсутній.

Позиція інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивачки, наголошує на тому, що спір у цій справі стосується права власності, зокрема й третьої особи, на нерухоме майно, співвласниками якого є позивач і третя особа. Також зазначає, що твердження ОСОБА_1 про відсутність спору із третіми особами щодо речового права на частину будинку не відповідає дійсності, оскільки позивачкою були ініційовані судові спори у суді загальної юрисдикції про оскарження підстав набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_6 права власності на 1/4 спільного з позивачкою домоволодіння за кожним.

Рух касаційної скарги

11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою

від 05 лютого 2019 року відкрив провадження за цією касаційною скаргою, а ухвалою від 01 квітня 2019 року призначив справу до розгляду.

12. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою

від 02 квітня 2019 року передав указану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме у зв'язку з тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 квітня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

14. ОСОБА_1 є власницею 1/2 житлового будинку та земельної ділянки за адресою:

АДРЕСА_2. Іншою співвласницею будинковолодіння із часткою 1/2 відповідно була ОСОБА_4

16. Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпро

від 04 листопада 2016 року у справі № 202/6658/16-ц щодо витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення коштів затверджено укладену ОСОБА_2 та ОСОБА_6 із ОСОБА_4 мирову угоду, за умовами якої припинено право власності ОСОБА_7 на 1/2 указаного домоволодіння, а

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 таке право набуте.

17. На підставі цієї ухвали державним реєстратором 11 та 12 листопада 2016 року було внесено записи до Державного реєстру № ~organization1~, № ~organization2~, № 17413234 №№ 1713220 та здійснено державну реєстрацію прав власності 1/2 частини будинку та 1/2 частини земельної ділянки, розташованих за адресою:

АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по 1/4 частині за кожним.

18. Не погоджуючись із проведеними реєстраційними діями, вважаючи їх такими, що здійснені всупереч вимогам чинного законодавства та всупереч рішенню Дніпропетровського районного суду від 05 листопада 1999 року, яким накладено заборону на відчуження спірного будинку, та такими, що порушують право позивачки як співвласниці будинку, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Згідно із частиною 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

20. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

21. Також пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

22. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

23. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

24. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

25. Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

26. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

27. Таким чином, сама по собі участь суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

28. Якщо порушення своїх прав позивач вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади або його посадової особи, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її цивільних прав та/або обов'язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись залежно від суб'єктного складу за правилами цивільного або господарського судочинства.

29. Спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію речового права (права власності) на спірне нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті рішення про державну реєстрацію права власності стосуються реєстрації права інших фізичних осіб, а не позивачки.

30. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

31. Спірні правовідносини у цій справі виникли фактично щодо речового права на 1/2 будинковолодіння, оскільки позивачка шляхом оскарження реєстраційних дій щодо спірного майна фактично намагається встановити відсутність такого права у третіх осіб, якими таке майно набуте, і це набуття посвідчене оскаржуваними реєстраційними діями.

32. Належними відповідачами у такому спорі мають бути особи, реєстрацію речового права яких оскаржує позивачка, а його предметом - підстава набуття такого права.

Участь реєстратора, яким внесено відомості щодо наявності речового права на спірне майно в інших осіб, як співвідповідача у разі, якщо позивачка вважає його винним у порушенні своїх прав, не змінює приватноправового характеру цього спору.

33. Розгляд цього спору в порядку адміністративного судочинства окремо від розгляду спору щодо належності речового права на спірне майно не розв'яже остаточно спір між особами, які одночасно заявляють про наявність речових прав на це майно, оскільки реєстраційні дії являють собою посвідчення факту набуття певних речових прав, однак не є підставою їх набуття.

34. Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила, зокрема, в постановах від 26 червня 2019 року у справі № 815/6171/17,

від 19 червня 2019 року у справі № 824/1751/14-а, від 12 червня 2019 року у справі № 826/20714/15 та інших.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

35. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстації про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

36. Доводи скаржниці щодо належності цієї справи до юрисдикції адміністративних судів не знайшли свого підтвердження під час її розгляду в суді касаційної інстанції.

37. Суд також зазначає, що твердження позивачки про відсутність майнового спору щодо частини будинковолодіння, належної третім особам, не відповідає дійсності, оскільки, як установлено судом першої інстанції в ухвалі

від 12 квітня 2018 року та вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 зверталась до суду із позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К. В., ОСОБА_3., ОСОБА_2. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зобов'язання державного реєстратора скасувати запис та реєстрацію права власності, визнання права власності осіб на нерухоме майно незаконним та його скасування (справа № 175/3057/14-ц).

38. Решті доводів касаційної скарги суд не надає оцінки з огляду на те, що такі доводи стосуються суті спору, отже, не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

40. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

41. За змістом частини 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

42. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС (у чинній редакції) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

43. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 19, 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду

від 10 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. С. КнязєвСудді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко Т. О. Анцупова В.

В. Пророк Ю. Л. Власов Л. І. Рогач М. І. Гриців О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко