Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року

м. Київ

справа № 214/3638/24

провадження № 51-3578км25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 на ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2025 року та Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року,

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою районного суду, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду, задоволено клопотання прокурора та на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК закрито кримінальне провадження № 12019040750001010 від 29 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпіла, непогоджуючись із судовими рішеннями через їх невідповідність вимогам статей 370 419 КПК, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Крім іншого, потерпіла зазначає, що районним судом під час розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження було допущено ряд порушень вимог кримінального процесуального закону, які є істотними.

Також стверджує, що клопотання прокурора не містило переліку заходів, які були вжиті для встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення, а тому закінчення строків давності притягнення до відповідальності не звільняє органи досудового розслідування від обов`язку проведення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Водночас, суд апеляційної інстанції безпідставно не визнав необґрунтованим рішення місцевого суду, незважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні посилання на проведення слідчих (розшукових) дій з метою перевірки її показань про причетність голови ЖБК «Рассвєт-26» - ОСОБА_7 до вчинення шахрайських дій, оскільки досудове розслідування обмежилось лише допитами свідків, показання яких не були перевірені на достовірність, та її (потерпілої) поясненнями. Отже, судові рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Згідно вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Санкція ч. 1 ст. 190 КК передбачає покарання у виді штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк, таким чином, відповідно до положень ст. 12 КК вказане кримінальне правопорушення є проступком.

Як слідує з приписів п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК, складає 3 роки.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Публічність, згідно ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Як слідує з клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, в провадженні відділу дізнання ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12019040750001010 від 29 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, перекваліфікованого зі ст. 356 КК на підставі ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року про зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР за скаргою ОСОБА_6 щодо вчинення кримінального правопорушення управителями ЖБК «Рассвєт-26».

Встановлено, що голова правління ЖБК «Рассвєт-26» ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою, можливо заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 при закупівлі матеріалів для суботника, який було проведено 13 квітня 2019 року.

Крім того, прокурор указав, що в рамках кримінального провадження проведено комплекс слідчих (розшукових) заходів, спрямованих на встановлення обставин події, встановлення особи правопорушника, можливих свідків та очевидців вчинення даного кримінального правопорушення, однак за результатами отриманих та доказів, особу, котра вчинила вказане кримінальне правопорушення, до теперішнього часу встановити не вдалось можливим. Тому у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру.

Зі змісту клопотання прокурора видно, що у кримінальному провадженні було допитано потерпілу ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 .

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки орган досудового розслідування не встановив особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК, а з моменту його вчинення минуло більше ніж 3 роки, тобто строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, то в такому разі наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування положень, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК.

Суд апеляційної інстанції вважав рішення місцевого суду правильним і таким, що відповідає вимогам ст. 370 КПК.

При цьому, перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не прийняв до уваги твердження потерпілої про те, що вона вказувала на особу, причетну до вчинення злочину, водночас мотивів, з яких відкинув наведені потерпілою аргументи, не навів.

Також, суд не надав належної оцінки доводам потерпілої про недотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, про те, що органом досудового розслідування не вжито належних заходів для встановлення винуватої особи, а також не звернув увагу на посилання потерпілої на її заяву про вчинення злочину, де остання вказувала на голову правління ЖБК «Рассвєт-26» ОСОБА_7 , як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення щодо неї, та описувала які саме шахрайські дії було вчинено, з посиланням на протокол загальних зборів членів ЖБК «Рассвєт-26», протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 14 березня 2024 року тощо.

Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.

У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).

За відсутності процесуального рішення, яке б спростовувало твердження потерпілого про вчинення кримінального правопорушення певною особою, кримінальне провадження не може бути закрито на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК.

Отже, допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. З урахуванням доводів касаційної скарги потерпілої, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене вище, провести судовий розгляд з урахуванням приписів КПК, за наслідком якого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвали Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2025 року та Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року скасувати і призначити новий розгляд у суд першої інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3