Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 910/13198/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Кривди Д.С.

за участю представників сторін:

позивача - Галай Г.С.

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-Будівництво" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-Будівництво" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання незаконною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві №231/13 від 27.06.2013 року,

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача і просив суд визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві №231/13 від 27.06.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням господарського суду м.Києва від 9 грудня 2013 року (суддя Цюкало Ю.В.) позов задоволений. Визнано недійсною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві №231/13 від 27.06.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2014 року рішення суду скасоване. Прийняте нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" є генеральним підрядником будівництва житлового будинку на вул.Маршала Малиновського, 4 в Оболонському районі міста Києва, згідно умов договору генерального підряду №2-М від 03.09.2012 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція".

3 вересня 2012 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське транспортно-будівельне підприємство №3" було укладено договір генерального підряду №1-М, згідно умов якого ТзОВ "Аркада-Будівництво" (генпідрядник) доручає, а ТзОВ "Київське транспортно-будівельне підприємство №3" (головний підрядник) зобов'язується виконати власними силами та/або залученими силами та засобами з дотриманням вимог діючих законодавчих та нормативних актів, вимог Державних будівельних норм, вимог цього договору комплекс робіт по будівництву об'єкта: будівництво житлового будинку по вул. Маршала Малиновського, 4 в Оболонському районі міста Києва.

Також, 06.06.2013 року Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві було видано відповідні направлення посадовим особам для проведення позапланової перевірки на вказаному об'єкті.

Виходячи з викладеного, Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві було здійснено перевірку на наявність порушень під час будівництва житлового будинку по вул. Малиновського, 4 в Оболонському районі м. Києва, за результатами проведення якої було встановлено, що на будівельному майданчику не забезпечена організація та охорона праці (не всі працівники мають засоби індивідуального захисту, в деяких місцях відсутня огорожа), чим порушено п.4 ДБН А.3.1.-5-2009 "Організація будівельного виробництва" та не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено п.4.30 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандарті безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві".

В результаті проведеної перевірки був складений відповідний акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 18.06.2013 року, який був підписаний тільки з боку відповідача, внаслідок відмови представника позивача від підписання цього акту без зазначення причин відмови.

Крім того, 18.06.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Також, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.06.2013 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 19.06.2013 року відповідачем на адресу позивача був направлений лист №7/26-4/1906/02/2-об разом із вказаним актом перевірки, приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.06.2013 року та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.06.2013 року. У цьому листі позивача було повідомлено про розгляд справи про порушення містобудівного законодавства, призначеної на 27.06.2013 року.

Направлені на адресу позивача документи були отримані ним 25.06.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №231/13 від 27.06.2013 року, позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладений штраф в сумі 51 615,00 грн.

Звертаючись до суду, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилався на те, що в присутності представників суб'єкту містобудування, який виконує будівельні роботи на об'єкті, а саме ТзОВ "Київське транспортно-будівельне підприємство №3", посадовою особою Інспекції відповідний акт складений не був, зауважень щодо невідповідності здійснюваних будівельних робіт на об'єкті вимогам Державних будівельних норм або не дотримання правил охорони праці на будівельному майданчику оформлено не було. Крім того, ТзОВ "Аркада-будівництво" вважає, що саме ТзОВ "Київське транспортно-будівельне підприємство №3" є особою, яка здійснює будівельні роботи на об'єкті щодо якого відповідач здійснював перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Розглядаючи справу та оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було встановлено, що пунктом 5.1.7 первинного договору генерального підряду №2-М від 03.09.2012 року замовник та генпідрядник погодили, що відповідальність за дотриманням безпечних умов при проведенні робіт, протипожежних заходів, санітарних умов і законодавства з охорони праці та збереження навколишнього середовища є обов'язком генпідрядника, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво".

Крім того, згідно п. 7.3 цього ж договору, виконання робіт здійснюється генпідрядником (позивачем) власними та залученими силами. Генпідрядник має право на умовах цього договору та в межах узгодженої суми договору із замовником залучати до виконання робіт інші організації (субпідрядників), залишаючись відповідальним в повному обсязі за результат та якість їх робіт перед замовником.

Також, п.7.4 зазначеного договору передбачено, що генпідрядник (позивач) несе повну відповідальність за поведінку своїх працівників та субпідрядників (ТзОВ "Київське транспортно - будівельне підприємство №3") під час виконання робіт, дотримання ними чинного законодавства та встановленого замовником режиму контролю, недопущення порушень ними громадського порядку та чинного законодавства, охорони навколишнього природного середовища, дотримання трудової та технологічної дисципліни, правил техніки безпеки, пожежної безпеки, вимог охорони праці.

У відповідності до вимог ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

При цьому, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, дійшов вірного висновку про те, що згідно умов укладеного договору №2-м від 03.09.2012 року саме генпідрядник (позивач) є відповідальним за виконання робіт у відповідності до вимог ДБН.

Тобто, посилання позивача на те, що він не здійснює будівельні роботи на об'єкті, не є відповідальним за виконання робіт у відповідності до вимог ДБН, а тому і не в змозі виконати оскаржуваний припис та усунути вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та безпідставними, як і те, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 18.06.2013 року є незаконним, оскільки складений за відсутності представника ТзОВ "Київське транспортно-будівельне підприємство №3".

У відповідності до ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до п.п. 1, 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 року №22 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Отже, Інспекція є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №553 встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень, а за змістом п.5 цього ж Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

При цьому, положеннями законодавства, яким врегульовано питання проведення відповідних перевірок не встановлено обов'язку органу Держархбудконтролю повідомляти суб'єкта містобудівної діяльності щодо якого проводиться перевірка про дату та час проведення позапланової перевірки.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 року №439/2011, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судова колегія вважає, що апеляційний господарський суд вірно зазначив про помилковість зроблених місцевим господарським судом висновків про доведеність позивачем заявлених вимог та правильно скасував рішення місцевого господарського суду і прийняв нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні позову посилаючись на те, що Інспекція є уповноваженим органом на здійснення перевірки наявності правопорушень у сфері містобудівної діяльності і спірна постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №231/13 від 27.06.2013 року була прийнята відповідачем з дотриманням порядку, встановленого діючими нормами законодавства України, на підставі складеного акту перевірки від 18.06.2013 року, припису від 18.06.2013 року, протоколу від 18.06.2013 року, які не були скасовані у встановленому порядку, з врахуванням того, що позивачем не було усунено правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також з врахуванням того, що факт правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановлений Інспекцією, позивачем не було спростовано належними та допустимими доказами.

Касаційною інстанцією надано оцінку обставинам справи та їх відповідності наведеним апеляційним господарським судом нормам матеріального права.

Наведені висновки суду апеляційної інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи, викладені в касаційній скарзі про необґрунтованість оскаржуваної постанови помилкові і не відповідають матеріалам справи та законодавству, що регулює дані правовідносини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2014 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І.Дерепа

Судді Б.М.Грек

Д.С.Кривда