ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 905/1795/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівДунаєвської Н.Г., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Корум Україна"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 10.02.2016у справі№ 905/1795/15 господарського суду Донецької областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький Енергозавод",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Корум Україна",простягнення заборгованості у розмірі 1 132 907 651,86 рублів РФ, що еквівалентно 358 066 792,45 грн та 84 419 514,22 грнта за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Корум Україна"допублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії",третя особатовариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький Енергозавод",провизнання припиненими зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013за участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явилися

від відповідача (третьої особи за зустрічним позовом): не з'явилися

від третьої особи (позивача за зустрічним позовом): не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод" про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 та договором поруки від 31.05.2013 у розмірі 1 132 907 651,86 рублів РФ, що за курсом НБУ станом на 29.08.2015 становить 358 066 792,45 грн та стягнення 84 419 514,22 грн, з яких:

- 957 215 612,06 російських рублів, що за курсом НБУ станом на 29.08.2015 становить 302 537 566,35 грн - заборгованість за кредитною лінією,

- 175 692 339,80 рублів РФ, що за курсом НБУ станом на 29.08.2015 становить 55 529 320,92 грн - заборгованість по процентах за користування кредитною лінією,

- 68 723 383,64 грн - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією,

- 15 696 130,58 грн - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням позичальником - ПАТ "Корум України" своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування згідно з кредитним договором № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, відповідальність перед позивачем за невиконання зобов'язань по вказаному кредитному договору в повному обсязі має нести відповідач, як поручитель позичальника за договором поруки б/н від 20.02.2013, укладеним між банком та відповідачем.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.09.2015 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі, яке ухвалою господарського суду Донецької області від 16.10.2015 було зупинено у зв'язку з направленням справи до Донецького апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.10.2015 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2016 у зв'язку з поверненням матеріалів справи до суду першої інстанції провадження у даній справі було поновлено та призначено розгляд справи на 10.02.2016.

Після поновлення провадження у справі приватне акціонерне товариство "Корум Україна" звернулося до господарського суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанк Росії" про визнання припиненими зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, укладеним між ним та позивачем за первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.02.2016 (суддя Бойко І.А.) позовну заяву ПАТ "Корум Україна" повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 63 ГПК України, оскільки до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору та не надано доказів в обґрунтування винятковості ситуації, що може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, та на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав сплаті ним судового збору.

Не погоджуючись з винесеною місцевим господарським судом ухвалою від 03.02.2016 приватне акціонерне товариство "Корум Україна" оскаржило її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник також просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище підприємства у зв'язку зі складною соціальною та економічною ситуацією на сході України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2016 (склад колегії суддів: Геза Т.Д. - головуючий, Склярук О.І., Дучал Н.М.) відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Корум Україна" про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ПАТ "Корум Україна" повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та не надано доказів на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Корум Україна" просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2016 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 та ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвала місцевого господарського суду про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Форма і зміст апеляційної скарги визначені положеннями статті 94 ГПК України, частиною третьою якої встановлено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, і це не заперечується скаржником, що останнім до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 03.02.2016 не додано документів, які б підтверджували сплату ним судового збору у встановлених порядку і розмірі. Разом з цим, приватним акціонерним товариством "Корум Україна" до апеляційного господарського суду заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

З 01.11.2011 набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011, норми якого визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 8 вказаного Закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та зазначено скаржником в касаційній скарзі, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, поданого до суду апеляційної інстанції, ПАТ "Корум Україна" послалося на тяжке фінансове становище товариства у зв'язку із складною соціальною та економічною ситуацією на сході України.

За наслідками перевірки матеріалів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що заявником апеляційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. Не додано скаржником і до касаційної скарги відповідних доказів, зокрема доказів, які б свідчили про відсутність на рахунках ПАТ "Корум Україна" необхідної суми грошових коштів для сплати судового збору у встановленому законом розмірі на момент звернення з апеляційною скаргою, а також доказів складного фінансового становища, які б унеможливлювали сплату товариством судового збору, (бухгалтерські, фінансові документи підприємства).

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що скаржник не обґрунтував належним чином своє клопотання про звільнення від сплати судового збору, не підтвердив належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, а тому апеляційний господарський суд правильно відхилив клопотання з огляду на відсутність правових підстав для його задоволення та правомірно повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

З огляду на викладене, підстав для зміни чи скасування винесеної господарським судом апеляційної інстанції ухвали не вбачається, оскільки таку було винесено з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2016 у справі № 905/1795/15 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Дунаєвська

В. Саранюк