Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 914/3549/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представника позивача В. Веремчукf (дов. від 26.05.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції на рішення Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 травня 2015 року у справі № 914/3549/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції до товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" про зміну умов договору,

УСТАНОВИВ: У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" про зміну умов договору від 14 квітня 2005 року № 14/04-107 про спільну експлуатацію торгового комплексу "Власника" та "Співвласників" (пайовиків), мотивуючи тим, що дійсні умови договору порушують його законні права та інтереси.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність належним чином оформленої та надісланої пропозиції змінити договір (оферти).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2014 року (суддя Р. Кидисюк), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 травня 2015 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, статей 32, 33, 43 і 105 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 14 квітня 2005 року між об'єднанням підприємств Асоціація "Трускавець-курортсервіс" (власник) та акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (співвласник, правонаступником якого є позивач), укладено договір № 14/04-107 про спільну експлуатацію торгового комплексу "Власника" та "Співвласників" (пайовиків), відповідно до умов якого власник зобов'язується забезпечити умови та надавати всі необхідні в межах цього договору послуги для забезпечення співвласнику своєї діяльності у торговому комплексі, а співвласник - своєчасно відшкодовувати вартість наданих власником послуг, а саме пов'язані з: використанням електроенергії для зовнішнього освітлення, внутрішнього освітлення вентиляційних установок, холодильних установок, піднімального обладнання та іншого обладнання, а також витрати електроенергії, пов'язані з експлуатацією всіх інженерних мереж; використанням теплової енергії (централізоване теплопостачання, гаряче водопостачання); прибиранням комплексу, прилеглої території, миття фасадів; утриманням прилеглої території; використанням електроенергії на власні потреби; використанням води для загальних потреб та для власного споживання; експлуатацією обладнання (вентиляційних установок, ескалатори, ліфти, холодильні машини, системи пожежотушіння, сигналізації, кабельні мережі та інше); витрати пов'язані з технічним забезпеченням передачі електроенергії, наданням з водопроводу води гарячої та холодної та приймання стічних вод до каналізації та надання теплової енергії; охорони комплексу; відшкодуванням орендної плати за землю; відшкодуванням витрат на забезпечення функціонування автостоянок; відшкодуванням інших обов'язкових платежів, пов'язаних з спільною експлуатацією майна (далі - договір).

Умовами договору сторони погодили, що власник забезпечує надання послуг з моменту підписання договору; власник зобов'язаний забезпечувати отримання співвласником послуг, обумовлених у даному договорі; власник має право на відшкодування вартості наданих послуг, що є предметом даного договору; співвласник зобов'язується здійснювати оплату за надані власником послуги за розрахунковий період, що складає один календарний місяць згідно виставленого власником комплексного рахунку незалежно від режиму роботи співвласника; співвласник має право на отримання від власника розрахунків щодо порядку визначення розміру плати за отримані послуги, умов та режимів надання послуг, передбачених цим договором (пункти 1.3, 2.7, 3.1, 4.1, 5.2 договору). Пунктом 10.1 встановлено, що договір укладається до 1 лютого 2016 року. Зміни та доповнення до договору вносяться за згодою двох сторін та оформляються додатком до договору у письмовій формі (пункт 10.2 договору).

Позивач стверджує, що відповідач істотно порушує умови договору, оскільки нараховує плату на власний розсуд без обґрунтування розрахунків і запропоновані зміни до договору зумовлені необхідністю погодження між сторонами порядку визначення видів та розміру плати за послуги.

Відмовляючи в позові, господарський суд дійшов висновку про недотримання позивачем порядку внесення змін до господарського договору.

Переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд правомірно визнав необґрунтованим висновок місцевого суду і змінив мотиви відмови в позові, зазначивши, що позивач не довів істотного порушення відповідачем умов договору, що виключає можливість змінити його умови в судовому порядку.

Таких висновків господарські суди дійшли без урахування всіх обставин справи та вимог законодавства.

Застосовуючи до спірних правовідносин правило частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд не звернув уваги на доводи позивача щодо майнових вимог відповідача до позивача без обґрунтування розрахунків та неодноразового припинення передачі електричної енергії у приміщення за адресою: місто Трускавець, вул. Суховоля 54-а, що перешкоджає господарській діяльності позивача.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 651 цього Кодексу підставами для зміни договору можуть бути інші випадки, встановлені умовами договору або законом. У справах № 5015/1105/02 і № 914/3308/14 Господарського суду Львівської області, які набрали законної сили, за участю цих же сторін, установлено, що договір регулює правовідносини спільної діяльності.

Згідно частини 2 статті 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або введення їх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлене законом про окремі види спільної діяльності. Зокрема, кожний учасник договору простого товариства має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження, у тому числі за погодженням учасників, є нікчемною (стаття 1136 Цивільного кодексу України).

Усупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім обставинам справи в їх сукупності і колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим рішення та постанова в даній справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 травня 2015 року у справі № 914/3549/14 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець