Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2014 року Справа № 35/231-46/28

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Грека Б.М., Кравчука Г.А.,розглянувши заяву Фонду державного майна Українипро перегляд за нововиявленими обставинамипостанови Вищого господарського суду України від 19.04.2012 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Узин Транс"доФонду державного майна Українипроспонукання до укладення договору оренди державного майна

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Демиденко Г.О., Тимошенко В.М.,- відповідача: - Генеральної прокуратури:Погорелко Н.М., Матюшко О.А.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Узин Транс" (далі - ТОВ "Узин Транс") звернулось до господарського суду з позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) про спонукання до укладення договору оренди державного майна аеродромно-технічного комплексу "Авіаційна база "Узин", а саме: приміщення аварійної енергетики площею 9,7 кв.м. (інв. № 169), вартового приміщення для штабу площею 59,5 кв.м. (інв. № 82), будівлі для цеху ДАРМ площею 109,6 кв.м. (інв. № 263), лабораторії авіадвигунів площею 194,6 кв.м. (інв. № 259), будівлі регламентних робіт ДАРМ площею 60,3 кв.м. (інв. № 208), будівлі аварійної енергетики площею 9,1 кв.м. (інв. № 170) і твердого бетонного покриття інв. № 1 (залишки ШВПС), секції в, г, площею 140000 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Гагаріна 1а (далі - спірне майно), балансоутримувачем якого є державне підприємство "Український центр підготовки охоронців", а органом управління - Управління державної охорони України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року, позов задоволено. Ухвалено спонукати ФДМУ укласти договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з TOB "Узин Транс" в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009 року рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 03.11.2009 року постанову Вищого господарського суду України від 29.07.2009 року та рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2010 року позов задоволено. Зобов"язано ФДМУ укласти договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з TOB "Узин Транс" в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2010 року рішення місцевого господарського суду міста Києва від 15.02.2010 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 15.11.2010 року постанову Вищого господарського суду України від 27.07.2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 року скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд касаційної інстанції виходив з того, що предметом оренди є майно правоохоронних органів на яке приписами ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено обмеження на оренду такого майна.

За наслідками розгляду заяви ТОВ "Узин Транс" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року, Вищий господарський суд України прийняв постанову 19.04.2012 року, якою задовольнив заяву ТОВ "Узин Транс", скасував постанову Вищого господарського суду від 12.01.2011 року та залишив в силі рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 року, яким позов задоволено.

Переглядаючи постанову Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року за нововиявленими обставинами, суд касаційної інстанції визнав нововиявленими обставинами, обставину, встановлену у постанові Вищого господарського суду України від 30.01.2012 року у справі № 35/233-46/14, зокрема, що об"єктом оренди за спірним договором оренди державного майна є державне майно, балансоутримувачем якого є Державне підприємство "Український центр підготовки охоронців", а органом управління - Управління державної охорони України, тобто не є майном правоохоронного органу, у зв"язку з чим, а саме з урахуванням цієї обставини, Вищий господарський суд України вирішив спір по суті.

06.08.2014 року Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2012 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що в ході виконання доручення Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №473 т до листа Служби Безпеки України від 05.06.2014 року №325 заявнику стало відомо, що аеродромно-технічний комплекс "Авіаційна база "Узин" є стратегічним об"єктом, який забезпечує обороноздатність держави і має загальнодержавне значення та даний об"єкт в силу ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не може бути об"єктом оренди. В доповненнях до заяви, Фонд державного майна України вказує на те, що постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 року у справі №35/233-46/14, скасовано постанову Вищого господарського суду України від 30.01.2012 року у справі № 35/233-46/14, якою було визначено правовий режим державного майна, що було предметом конкурсу і саме ця обставина була покладена в основу постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2012 року у справі №35/231-46/28, яку просить Фонд державного майна України просить переглянути.

Вказані обставини ФДМУ вважає нововиявленими, оскільки вони мають істотне значення для розгляду даної справи, існували на час розгляду справи, але не могли бути відомими заявнику, у зв"язку з чим ФДМУ просить постанову Вищого господарського суду України від 19.04.2012 року скасувати і залишити без змін постанову Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року з даної справи.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи викладені в заяві відповідача про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Частиною 2 ст.112 ГПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Відповідна правова позиція, зокрема, наведена в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".

Фонд державного майна України в заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2012 року, як на нововиявлену обставину посилається на постанову Вищого господарського суду України від 27.11.2014 року у справі №35/233-46/14, якою скасовано постанову Вищого господарського суду України від 30.01.2012 року у справі № 35/233-46/14, в якій було визначено правовий режим державного майна, що було предметом конкурсу та на лист Служби безпеки України від 05.06.2014 року №325 зі змісту якого заявнику стало відомо, що аеродромно-технічний комплекс "Авіаційна база "Узин" є стратегічним об"єктом, який забезпечує обороноздатність держави, становить матеріальну основу суверенітету України і має загальнодержавне значення, а отже в силу ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не може бути об"єктом оренди.

Ці обставини є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки вони є істотними для даної справи, існували на момент розгляду справи та не могли бути відомі заявнику, у зв"язку з чим постанова Вищого господарського суду України від 19.04.2012 року, якою вирішено спір по суті, підлягає скасуванню.

Частина 8 ст. 114 ГПК України передбачає, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 5 ст.114 ГПК України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення у разі зміни або скасування рішення, господарським судом, який прийняв це судове рішення, приймається нове рішення.

Предметом позовних вимог у даній справі є вимога про зобов"язання ФДМУ укласти договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з TOB "Узин Транс", у редакції викладеної позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкт державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизації державного майна".

У силу ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, її економічну незалежність, та майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, а саме: майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що чинним законодавством встановлено заборону на передачу в оренду державного майна, що має загальнодержавне значення, становить матеріальну основу суверенітету України і не підлягає приватизації.

Враховуючи викладене та ту обставину, яка встановлена судами попередніх інстанцій та знайшла своє підтвердження у постановах Верховного Суду України від 03.11.2009 року та від 15.11.2010 року, що предметом оренди у спірних правовідносинах є державне майно аеродромно-технічного комплексу "Авіаційна база "Узин", балансоутримувачем якого є Державне підприємство "Український центр підготовки охоронців", а органом управління - Управління державної охорони України; це майно має загальнодержавне значення, забезпечує обороноздатність держави, становить матеріальну основу суверенітету України, і законодавством встановлена пряма заборона на передбачу вказаних об"єктів в оренду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про спонукання Фонду державного майна України про укладення договору оренди є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Фонду державного майна України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2012 року за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 19.04.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 року у справі №35/231-46/28 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Узин Транс" на користь Фонду державного майна України судовий збір у розмірі 609,00 грн. за розгляд заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді Б.М.Грек

Г.А.Кравчук